Київська
міськпрофрада
вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56
Опитування
Газета
В апараті Київської міськпрофради розпочав свою роботу Відділ правового забезпечення, основним завданням якого є правовий захист прав та законних інтересів профспілок, організацій профспілок у м. Києві.
Відділ надає інформаційно-методичну правову допомогу членським організаціям Київської міськпрофради з питань здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Відповідно до покладених завдань Відділ правового забезпечення Київської міськпрофради здійснює правороз’яснювальну роботу щодо захисту порушених або оспорюваних прав спілчан.
Відділ сприяє навчанню профспілкових кадрів у м. Києві та має право спільно з членськими організаціями Київської міськпрофради здійснювати громадський контроль за додержанням роботодавцями законодавства про працю та профспілки.
Контакти:
Правова допомога спілчанам та членським організаціям Київської міськпрофради Консультації за номером телефону: (044) 272-21-60
Графік прийому: вівторок, четвер з 09:00 до 13:00
Обідня перерва 13.00-13.45
Адреса: вул. Стрітенська, 15-А (4 поверх, каб. 407)
Завідувач відділу правового забезпечення Київської міськпрофради:
Чайковська Наталя Павлівна
Порівняно з 2014 роком почастішали звернення працівників до профспілкової адвокатури Об’єднання профспілок організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (Міськпрофрада) з приводу масового незаконного звільнення працівників.
Більшість звільнених працівників переконані у безкорисності спорів із колишнім керівником або ж не знають про можливості захисту свого права та про те, що існує в Міськпрофраді профспілкова адвокатура, яка надає кваліфіковану допомогу членам профспілок.
Нагадуємо, що профспілкова адвокатура надає наступні види правової допомоги:
‑ кваліфіковані усні та письмові консультації, роз’яснення з трудового законодавства;
‑ складання проектів трудових договорів, контрактів, колективних договорів;
‑ правовий аналіз обставин трудового спору, оцінка законності дій роботодавця чи робітника;
‑ врегулювання трудових спорів;
‑ стягнення заборгованості по заробітній платі;
‑ захист прав працівника при накладенні стягнень за порушення трудової дисципліни;
‑ захист прав працівника при притягненні до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації;
‑ поновлення на роботі при незаконному звільненні з роботи;
‑ представництво працівника в комісії по трудових спорах, у судах.
Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України здійснила аналіз законопроекту № 1658 від 27.12.2014 «Проект Трудового кодексу України», внесеного народним депутатом України М. Папієвим і відзначає наступне.
Незважаючи на наявність прогресивних норм, спрямованих на покращення правового становища працівників (зокрема таких як: встановлення обов’язку роботодавця видати на прохання працівника рекомендаційну характеристику в день звільнення, обов’язку попереджати працівника за три дні до дати припинення строкового трудового договору, права працівників укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом, уточнення щодо оплати праці за різних обставин виконання робіт, зокрема, у разі суміщення професій (посад), поділу робочого дня на частини та інших), в проекті Трудового кодексу України також міститься низка норм, введення яких призведе до погіршення прав працівників, у зв’язку з чим цей документ потребує доопрацювання.
Серед недоліків проекту, в першу чергу, варто виділити такі:
Детальніше: Новий проект трудового законодавства звужує права працівників
Профспілки Києва вважають за доцільність обговорення та прийняття нового Трудового кодексу запропонованого Міністерством соціальної політики України. Пропозиції вже надавались, а тому запропонований проект Трудового кодексу України, внесений народним депутатом України Михайлом Папієвим (реєстр № 1658) не вартий уваги через низку недоліків документу.
При розгляді розробленого Мінсоцполітики проекту Трудового кодексу України вважаємо за необхідне зосередитись на доопрацюванні законопроекту.
Вважаємо, що надалі із боку Федерації профспілок буде принципова позиція так як раніше при опрацюванні запропонованих проектів повністю було проігноровано позицію профспілок м. Києва.
Об’єднання профспілок організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» (надалі - Міськпрофрада) надає юридичні консультації, допомогу членам профспілок, членським організаціям Міськпрофради з питань:
1. Складення позовних заяв та процесуальних документів до суду.
2. Судовий захист.
3. Консультацію щодо застосування норм законодавства України.
4. Консультацію щодо створення громадської, профспілкової організацій.
5. Захист в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, якщо було порушено права особи.
Підстава для отримання безкоштовної правової допомоги:
бути членом, або членською організацією Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок».
Адреса: 04053, м.Київ, вул. Стрітенська, 15
Запитання:
Одинока матір та матір, яка має дитину-інваліда, прийняті на роботу за укладеним трудовим договором у центральний орган виконавчої влади на посади працівниць, які перебувають у відпустках для догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Чи може адміністрація звільнити цих жінок після закінчення їх строкових трудових договорів з роботи без подальшого працевлаштування?
Відповідь:
Статтею 184 КЗпП України гарантується недопущення звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі – власник) певних категорій жінок, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації (далі – підприємство), коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. До таких категорій належать:
вагітні жінки;
жінки, які мають дітей віком до трьох років;
жінки, які мають дітей віком до шести років (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду – на час відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку);
одинокі матері за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
Гарантії, встановлені статтею 184 КЗпП, поширюються відповідно до статті 1861 КЗпП також на:
батьків, які виховують дитину без матері (у т.ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
опікунів (піклувальників).
Звільнення за пунктом 2 статті 36 КЗпП у зв'язку із закінченням строку трудового договору не належить до звільнення з ініціативи власника, тобто звільнення осіб, які належать до згаданих вище категорій, на цій підставі допускається. Однак відповідно до статті 184 КЗпП у випадках їх звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору здійснюється обов'язкове їх працевлаштування. На період працевлаштування за такими особами зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.
Отже, звільнення за пунктом 2 статті 36 КЗпП особи, на яку поширюються гарантії, встановлені статтями 184 та 1861 КЗпП, допускається лише у випадку письмової відмови цієї особи від запропонованої їй роботи без поважних причин. В іншому разі власник зобов'язаний працевлаштувати її на тому ж або іншому підприємстві.
Гарантії, встановлені статтями 184 та 1861 КЗпП поширюються на одиноких матерів, які мають дитину до чотирнадцяти років, та на одиноким матерів, які мають дитину-інваліда. Разом з тим ці гарантії не поширюються на одиноких матерів, які мають дитину, якій виповнилося чотирнадцять років, та матерів, які мають дитину-інваліда, але не є одинокими.
Запитання:
Які зміни до штатного розпису підприємства й, зокрема, до його графи «Кількість штатних посад» необхідно внести у зв'язку із запровадженням неповного робочого часу для працівників?
Відповідь:
Як ми зрозуміли із запитання, у зв'язку з установленням працівникам неповного робочого часу ви не змінювали організаційної структури підприємства (тобто кількість штатних посад) і, відповідно, не оформлювали їх переведення на 0,5, 0,75 ставки й т.д.
У такому випадку до штатного розпису ніяких змін вносити не потрібно, у т.ч. до графи «Кількість штатних посад». Наприклад, незважаючи на те, що директора переведено на неповний робочий час, а в штатному розписі щодо цієї посади була одна штатна одиниця, одна штатна одиниця в ньому й залишиться.
Запитання:
Як компенсувати працівникові роботу у вихідний день і який наказ необхідно видати?
Відповідь:
Статтею 45 Конституції України встановлено право кожного, хто працює, на відпочинок, яке, зокрема, забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, визначенням у законі вихідних та святкових днів й інших умов здійснення цього права.
Відповідно до статті 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.
За певних умов, у випадках, передбачених законодавством та локальними нормативними актами підприємств, установ, організацій (далі – підприємство), прийнятими відповідно до законодавства (правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективними договорами, графіками змінності тощо), неділя є вихідним днем.
За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 71 КЗпП, робота у вихідні дні забороняється. Така заборона поширюється на залучення працівника до роботи не в загальний вихідний день – неділю, а у вихідний день конкретного працівника.
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства (далі – профспілкова організація) або профспілкового представника і лише у виняткових випадках, визначених законодавством та частиною другою статті 71 КЗпП, а саме для:
відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Згідно зі статтею 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день (за фактично відпрацьовані години, – від 0 до 24 год., – у цей день) обчислюється за правилами статті 107 КЗпП. У колективному договорі може бути передбачена оплата у підвищеному розмірі.
Законодавство про працю встановлює заборону на залучення окремих категорій працівників до робіт у вихідні дні, а саме: працівників яким не виповнилося вісімнадцять років (ст.192 КЗпП); вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; батьків, які виховують дітей без матерів (у т.ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); опікунів (піклувальників) (ст.176, 1861 КЗпП).
Кодекс законів про працю: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08
Цивільний кодекс України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Цивільний процесуальний кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15
Сімейний кодекс України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2947-14
Житловий кодекс України: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10
Земельний кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14
У профспілкових організаціях розглянуто проект Трудового кодексу України в другому читанні, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Сухим Я.М. та Стояном О.М. (реєстр. № 2902 від 22.04.2013 року).
Зауваження та пропозиції до проекту Трудового кодексу, який вноситься до Верховної Ради України Представником Федерації профспілок України - народним депутатом Стояном О.М.попередньо вже були передані Федерації профспілок України.
Додатково профспілки Києва висловлюють свої зауваження до наступних статей Трудового кодексу України.
Детальніше: Про законопроект реєстр. №2902 від 22.04.2013 року
Сторінка 2 із 3