Використання автомобіля в неприбутковій організації здійснюється на загальних підставах.
  Оскільки вся діяльність неприбуткової організації повинна відповідати її статутним цілям, то і витрати теж слід розглядати з цієї точки зору – всі вони повинні здійснюватись виключно для статутних цілей організації. Наприклад, автомобіль у благодійній організації не повинен використовуватись для приватних потреб її засновників або працівників.
Валютні операції неприбутківців
   Неприбуткові організації можуть відкривати валютні рахунки та використовувати їх для цілей своєї статутної діяльності без обмежень. Надходження на валютні рахунки також мають вписуватись в рамки статутної діяльності організації – приймання благодійних внесків у валюті, пожертв тощо. Для неприбуткової організації діють лише загальні обмеження. Це також стосується і використання валюти лише у випадку:
   • юридичні особи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти
   На території України готівкові розрахунки у валюті (приймати внески, пожертви, надавати допомогу тощо) проводити не можна.
Курсові різниці. Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.
     Придбання товарів для цілей ведення діяльності організації та надання благодійної допомоги
Від благодійної допомоги слід відрізняти гуманітарну допомогу, яка крім Закону № 5073, додатково регулюється Законом від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу».
   Якщо ж неприбуткова організація закуповує товари для ведення власної діяльності та для надання благодійної допомоги, це робиться за загальними правилами. Товари можна закуповувати у фізичних осіб, у ФОП та юридичних осіб, проводити розрахунки з постачальниками можна через підзвітну особу або безготівковим переказом через банки.
Готівкові операції в неприбуткових організаціях
  Операції з готівкою регламентовані Положенням № 148, яке поширюється на всіх юридичних осіб, особливостей для неприбуткових організацій немає.
 Якщо організація планує роботу з готівкою, у неї має бути організована каса та передбачено посаду касира. Також слід зважати на готівкові обмеження, передбачені п. 6 Положення № 148.           Зокрема, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
    1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;
    2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
  Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, установлені в пп. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються, зокрема:
   1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;
   2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
   3) використання готівки, виданої на відрядження;
   4) виплат, пов’язаних з оплатою праці.
   Це означає, що без обмежень можна сплачувати готівкою платежі до бюджету і фондів через каси банків, приймати та здійснювати добровільні пожертвування та благодійну допомогу, видавати готівку на відрядження, виплачувати зарплату готівкою. Зверніть увагу, що видача готівки підзвітній особі на господарські витрати обмежується – а саме, підзвітна особа не може здійснювати розрахунки з одним постачальником на день в сумі не більше 10000 грн.
  Неприбуткова організація може використовувати готівку з рахунку в банку на вищезазначені цілі. Готівку з рахунку можна отримувати за чеком або за допомогою платіжної картки через банкомат.
Також потрібно встановити ліміт каси та дотримуватись його.
   Заробітна плата в неприбутковій організації
  Установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
  Отже, неприбуткова організація може наймати будь-яких працівників для ведення статутної діяльності. Відповідно, трудові обов’язки всіх працівників мають відповідати статутній діяльності організації. Це стосується всіх – керівництва організації, облікових працівників, основних працівників, водіїв і т.д.
    Надання благодійної допомоги фізичним особам
 Перш за все діяльність з надання благодійної допомоги фізичним особам повинна бути зафіксована у статутних документах благодійної організації – як один з видів статутної діяльності. Взагалі, тут потрібно керуватись Законом № 5073 – адже тільки допомога за зазначеними в ньому цілями та напрямками буде вважатись благодійною.
   На час війни діє виключення: неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості, які вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану, можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій (проте, щодо допомоги окремим фізосібам це виключення не працює!).
   Благодійна допомога фізособам може надаватись як грошовими коштами, так і товарами – продукти харчування, медикаменти, одяг, будматеріали тощо.
  Організація самостійно визначає порядок документообігу: яким чином вона буде фіксувати потреби фізосіб у благодійній допомозі та сам факт надання такої допомоги. Як правило, на практиці для цього застосовують:
   • заяви, у яких люди висловлюють прохання про надання допомоги і зазначають свої потреби у такій благодійній допомозі. Організація може самостійно розробити форму такої заяви;
    • акти надання допомоги, у яких фіксується, кому та яку саме допомогу фактично було надано.
   Заяви про надання допомоги затверджуються керівником організації або іншою уповноваженою на це особою, яка й відповідатиме за обґрунтованість надання допомоги у кожному конкретному випадку. Згідно з актами про надання допомоги організація може ідентифікувати отримувачів та списати до витрат надані товари. Якщо допомога надається коштами, то підтвердженням її надання будуть видаткові касові ордери (у разі надання допомоги готівкою) або банківська виписка (у разі перерахування допомоги на рахунок отримувача). Зокрема, у заяві на отримання благодійної допомоги можна передбачити форму допомоги – готівка або безготівковий переказ за реквізитами, що зазначає отримувач у заяві.
  Вартість або сума благодійної допомоги законом не обмежується. Не обмежуються і суми готівкової благодійної допомоги, що надається за один день одній особі. Проте виключно з метою оподаткування в деяких випадках може обмежуватися неоподатковуваний розмір благодійної допомоги.
    Оподаткування благодійної допомоги, що надається фізособам, врегульоване п. 170.7 ПКУ.
   Відповідно до пп. 170.7.2 ПКУ у повному розмірі не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок, зокрема, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Це стосується благодійної допомоги у будь-якій формі – грошовій або матеріальній.
   Крім цього, відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними особами на користь будь-якого платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ (у 2022 році це 3470 грн).
   Також згідно з пп. 170.7.8 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ з урахуванням особливостей, передбачених у пп. 170.7.8 ПКУ.
  Звертаємо увагу: неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості, які вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану, можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій.
Неприбуткова організація належить до суб’єктів господарювання. Саме через те, що неприбуткова організація – СГ, на неї поширюються вимоги Закону про РРО. Якщо неприбуткова організація здійснює розрахункові операції в розумінні Закону про РРО – вона повинна застосовувати РРО. Зокрема, якщо організація буде продавати за готівку або з використанням платіжних карток продукцію, товари, запаси, надавати послуги за готівку, то в таких випадках вона повинна буде застосовувати РРО. А ось при отриманні готівкою чи картками благодійних або членських внесків тощо РРО не потрібен, бо сплата внесків – це не розрахункова операція.
     Інші податки у неприбутковій організації:
  Податок на майно неприбутківці сплачують в разі наявності майна – об’єкта оподаткування. Правила справляння податку на майно визначені розділом XII ПКУ. Відповідно до ст. 265 ПКУ податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
   Деякі неприбуткові організації можуть не сплачувати податок на нерухомість – див. пп. 266.2.2 ПКУ, зокрема підпункти «з», «и», «ї», «й». Якщо організація має нерухомість, що не є об’єктом оподаткувкання, вона не сплачуватиме за неї податок. Відповідно до пп. 266.4.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, можуть встановлювати пільги щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, благодійних організацій та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої статутами (положеннями) таких організацій.
     Щодо транспортного податку для неприбутківців пільг не передбачено. Якщо організація матиме у власності такий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, то транспортний податок декларується і сплачується на загальних підставах. До речі, немає й обмежень для неприбутківців у тому, щоб володіти автомобілями будь-якої вартості.
      Плата за землю або орендна плата справляється відповідно до ст. 269 – 289 ПКУ. Пільги з плати за землю передбачені ст. 282 ПКУст. 282 ПКУ, а земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню - у ст. 283 ПКУ.
    Податок на додану вартість. Положення п. 133.4 ПКУ не містять заперечень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників ПДВ. Тому якщо неприбуткова організація має (п. 181.1 ПКУ) або бажає (п. 182.1 ПКУ) зареєструватися платником ПДВ, це не впливає на статус неприбутковості. Зауважимо, що неприбуткові організації теж повинні слідкувати за обсягом оподатковуваних операцій з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
     Бухгалтерський облік неприбуткових організацій
   Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік, цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.
   Оскільки неприбуткові організації є юридичними особами, вони зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність у загальновстановленому порядку (спеціальні нормативні документи для ведення бухгалтерського обліку саме неприбутковими організаціями, відсутні).
   Однак в неприбутківців є одна особливість, яка виникає з обмеження їх існування. Вони створені не для отримання прибутку (а отже, в них не може бути і збитків), а якщо неприбутківці й здійснюють господарську діяльність, яка приносить їм доходи, вони використовуються виключно на здійснення статутної діяльності. Не використані надходження відображаються в обліку як залишок цільового фінансування. Таким чином, фінансовий результат таких організацій за звітністю (як фінансовою, так податковою) завжди дорівнює нулю – принаймні до тих пір, доки вони мають неприбутковий статус і не порушують свій Статут.

Фінансовий відділ Київської міськпрофради