Найбільш поширеними є такі технічні причини нещасних випадків:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва чи транспортних засобів;
• неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо;
• неякісне виконання будівельних робіт;
• недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки;
• незадовільний технічний стан, зокрема: виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; засобів виробництва; транспортних засобів;
• незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів);
• інші.

Серед організаційних причин нещасних випадків виділяють такі:

• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, зокрема: відсутність або неякісне проведення інструктажу;
• допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
• неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
• відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці;
• порушення режиму праці та відпочинку;
• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
• виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
• порушення технологічного процесу;
• порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо;
• порушення правил безпеки руху (польотів);
• незастосування засобів індивідуального та колективного захисту (за їх наявності);
• порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема: невиконання посадових обов’язків;
• невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
• інші.
До психологічних причин належать, зокрема, такі:

• алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння чи сп'яніння;
• низька нервово-психічна стійкість;
• незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;
• незадовільний психологічний клімат у колективі;
• травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб;
• особиста необережність потерпілого;
• інші причини.
До санітарно-гігієнічних причин зараховують:

• порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві;
• погане освітлення;
• високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру;
• виробничий пил;
• високу концентрацію токсичних речовин у повітрі;
• забрудненість приміщення;
• сильний шум тощо.

 Від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить ефективність розроблюваних заходів щодо запобігання подібним випадкам.

   Представник від Київської міськпрофради, відповідальний за охорону праці, брав участь в роботі більше 40 комісій з розслідування, які були створені Центральним міжрегіональним управлінням Дерпраці.
  В місті Києві за 9 місяців 2023 року сталося 256 нещасних випадків на виробництві, з них 28 – смертельні. Для порівняння: в 2022 році сталося 157 нещасних випадки, але було 33 смертельні.

   Переважна більшість нещасних випадків сталася на підприємствах і в організаціях, де відсутні первинні профспілкові організації. А саме профспілки проводять громадський контроль за станом охорони праці. Громадський контроль за охороною праці є складовою системи правових, і організаційно-технічних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Там, де немає контролю зі сторони профспілок:

• низький рівень правової культури серед роботодавців;
• значне поширення неофіційної зайнятості;
• ігноруванням роботодавцями законодавства про працю та охорону праці тощо.

Тільки Профспілка може захистити права працівника на безпечні умови праці!