Соціальний діалог є важливим інструментом соціально-економічних та трудових відносин у переважній більшості країн світу.

Концепція соціального діалогу стала феноменом ХХ-го століття та набула широкого визнання як частина принципів, що формують так звану Європейську соціальну модель, що ґрунтується на високих економічних показниках, високому рівні соціального захисту й освіти та соціальному діалозі. У Європейському Союзі концепція діалогу між урядом, організаціями роботодавців і працівників загальновизнана як невід’ємна складова належного управління.

Разом із стрімким прискоренням глобалізаційних процесів, розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій, а інколи, на жаль, зіткненням культур і цивілізацій, зросла актуальність соціального діалогу як важливого механізму узгодження різноманітних інтересів різних суспільних груп та забезпечення економічного розвитку й соціального прогресу в інтересах кожного.

Проголошення України демократичною, правовою і соціальною державою вимагає здійснення активної та послідовної політики, спрямованої на досягнення соціальної злагоди, миру і спокою у суспільстві та забезпечення високої якості життя і умов гідної праці. Сучасна соціально-економічна і політична ситуація в Україні передбачає необхідність узгодження інтересів різних соціальних груп та органів влади цивілізованим, безконфліктним шляхом Саме це завдання актуалізує необхідність формування механізмів поєднання різних суспільних інтересів з метою запобігання соціально-політичним потрясінням, зниження соціального напруження та досягнення сприятливого соціального клімату в суспільстві.

Для врегулювання зазначених питань Верховною Радою України 23 грудня 2010 року був прийнятий Закон України “Про соціальний діалог в Україні”, який на сьогодні став важливим інструментом політичної демократії. Саме тому, питання репрезентативності організацій соціальних партнерів є надзвичайно складними і потребують обережного відношення, особливо з боку держави, оскільки вони пов’язані з конституційними правами громадян, а також з дотриманням принципу свободи об’єднань.

Світовий досвід засвідчує, що саме в рамках легітимних способів розв’язання соціально-політичних суперечностей та конфліктів може використовуватися соціальний діалог, який виступає одним з ефективних механізмів узгодження політичних та соціально-економічних інтересів різних соціальних груп і владних структур. Розвиток ефективного соціального діалогу є необхідною умовою європейської інтеграції України, оскільки, крім іншого, саме завдяки соціальному діалогу країни Європейського Союзу досягли високого економічного розвитку та гідного рівня життя.

Соціальний діалог, як явище, має важливе практичне значення, оскільки фактично мова йде про реальне забезпечення прав і свобод громадян України, зокрема права на свободу об’єднання та ведення колективних переговорів, сприятливе середовище для соціально-трудових відносин, а також визнання ролі соціальних партнерів.

Для забезпечення здійснення соціального діалогу в 2005 році було утворено Національну тристоронню соціально-економічну раду, діяльність якої спрямовувалась на підвищення ролі профспілок і організацій роботодавців у формуванні соціально-економічної політики держави.

Згідно статті 15 закону України «Про соціальний діалог» для ведення соціального діалогу на регіональному рівні створено Київську міську тристоронню соціально-економічну раду з рівною кількістю представників сторін соціального діалогу, яка здійснює дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій з урахуванням інтересів сторін соціального діалогу з питань програм економічного та соціального розвитку, оплати праці працівників, забезпечення гідних умов праці, створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств .

Начальник управління з соціально- економічних відносин та соціального діалогу Панова О.Л.