Оцінку збитків планується довірити суб’єктам оціночної діяльності відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Тобто незалежним експертам.
При цьому, якщо для фізосіб вже прописаний механізм подачі заявки та документальної фіксації пошкодження або знищення майна, то з ФОПами та ЮО ситуація складніша.
Але й коли ми говоримо про громадян, то в існуючому механізмі йдеться не про все майно, а лише про нерухомість, а саме за повністю зруйновані або частково пошкоджені житлові будинки, квартири та житлові приміщення, власниками яких є громадяни України. На нежитлову нерухомість або рухоме майно поки що компенсації не передбачені.
Який механізм для громадян?
Коротко нагадаємо, що для фізосіб прописані такі правила застосування такого механізму в режимі онлайн та оффлайн:
1) у режимі онлайн (наразі лише на порталі Дія або у мобільному додатку) пропонується заповнити онлайн-форму та вказати:
• дані про об’єкт, що було пошкоджено (якщо інформація про ваш об’єкт зберігається в Державному реєстрі речових прав, її може бути завантажено автоматично. Інакше внесіть інформацію про об’єкт самостійно);
• фото та опис пошкоджень.
Також фізособам потрібно буде надати інформацію про стан нерухомості:
• пошкоджено частково (вікна, балкон, але тримальні стіни не постраждали),
• непридатна до експлуатації: пожежа, ушкоджені несучі стіни або покрівлі, знищено частину багатоквартирного будинку,
• знищена повністю.
Для фіксації пошкоджень слід додати детальний опис основних пошкоджень: дата пошкодження та час, додати фото (до 5 фото, якщо маєте - загальний обсяг файлів до 50 МБ). Пошкодження побутової техніки чи ремонту вказувати не потрібно.
Але треба зазначити контактний номер телефону та е-mail.
2) за відсутності можливості скористатись мобільним додатком Дія чи порталом, можно звернутись до ЦНАПу або до найближчого нотаріуса за місцем свого перебування. Для цього потрібний лише ідентифікаційний код та паспорт, а також фото/відео пошкоджень.
Допоможе добитися компенсації фізособам наявна нормативна база:
• Постанова КМУ від 26.03.2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»,
• Постанова КМУ від 20.03.2022 р. № 326 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”,
• Постанова КМУ від 18.12.2013 р. № 947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації”.
А як бути з госпсуб’єктами — ФОПами та юрособами?
Щодо ФОПів, то нагадаємо, що чинне законодавство України вказує на, що ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно зі законом не може бути звернене стягнення.
Частиною 1 ст. 320 ЦКУ визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Відтак для ФОПів ми можемо говорити про відшкодування, на яке він може претендувати як фізособа-власник майна та скористатись повідомленням про майно як фізособа (Порядок № 380 — через Дію або через ЦНАП чи нотаріуса). А ось щодо майна, у т.ч. комерційної нерухомості, яке було придбане ним на ФОПа, то наразі питання відкрите. Скоріш за все, оскільки йдеться про майно, яке використовувалось у госпдіяльності, то розмір шкоди та збитків буде розраховуватись за аналогією з юрособами.
Щодо підприємств приватної (недержавної) форми власності, то Порядком №326 пропонується визначати розмір шкоди та збитків для підприємств приватної (недержавної) форми власності за такими напрямами:
1) економічні втрати підприємств (пп. 14 п. 2 Постанови № 326) - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні госпдіяльності.
Основні показники, які оцінюються:
• вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств державної та недержавної форми власності;
• упущена вигода підприємств державної та недержавної форми власності;
• втрати підприємств державної та недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
2) майнові втрати установ та організацій (пп. 15 п. 2 Постанови № 326) - напрям, що включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна.
Основні показники, які оцінюються:
• вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна установ/організацій державної та недержавної форми власності;
• упущена вигода установ/організацій державної та недержавної форми власності.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та ФДМУ, за погодженням з Мінреінтеграції. Проте наразі (станом на дату підготування цієї статті) методики не затверджено.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є:
• міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які є уповноваженими органами управління, - в частині установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
• обласні, КМДА (на період воєнного стану - військові адміністрації), - в частині установ та організацій недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та м. Києва.
Загальний порядок дій для підприємств, майно яких знищене чи пошкоджене:
1) починати збирати докази для відшкодування слід з первинних документів — наразі ми говоримо як про документи, які засвідчують право власності, зокрема, інформація з Реєстру речових прав, за їх відсутності — документи з БТІ. Якщо документи втрачені, то у разі внесення відомостей до Реєстру речових прав, інформації в електронному вигляді з такого Реєстру буде цілком достатньо, або отримати дублікати документів про право власності з БТІ.
Якщо втрачені технічні документи на майно, то не варто забувати, що навіть та нерухомість, яка внесена з 01.01.2013 р. до Реєстру речових прав, має технічну документацію в БТІ. Тож є всі шанси її відновити. Якщо відбувалась реконструкція майна та до 24.02.2022 року ви не встигли оформити всі документи, то тут у пригоді можуть стати плани реконструкції додатково до технічної інформації з БТІ та з Реєстру речових прав;
2) зафіксувати пошкоджене чи зруйноване майно.
У квітні 2022 року були внесені зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. № 257. Ці зміни вказують на можливість проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта внаслідок воєнних дій за рішенням власника або управителя об’єкта, а також за рішенням органів місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями.
Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, - це можуть бути або відповідальні виконавці, які пройшли професійну атестацію, або шляхом залучення відповідних організацій, у складі яких є такі виконавці.
Обстеження пошкоджених об’єктів може здійснюватися в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.
Обстеження об’єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта:
• або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у т. ч. відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації),
• або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроєктних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів).
Результатом обстеження для перевірки технічного стану об’єкта є складення Звіту.
У ситуації, коли ви не можете звернутись за проведенням обстеження в Порядку №257 (ведення бойових дій, тимчасова окупація тощо), то для зруйнованих підприємств, виробничих об’єктів, обладнання та іншого нерухомого майна можна пускати у хід всі діючі механізми та технічні засоби:
- фото- та відеозйомка, акти органів державної влади (зокрема, Нацполіції чи ДСНС щодо факту пожежі чи інших руйнувань, якщо відповідні органи викликались на місце події та фіксували їх).
Варто звернути увагу й на такі можливості як складення актів огляду майна комісії по підприємству у довільній формі. При цьому можна скористатись національним стандартом ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану».
Шаблон акта:
АКТ
обстеження технічного стану нежитлової будівлі (споруди)
м. _________________ дата
Склад комісії: _________________________
Огляд нежитлової будівлі (споруди) _____________________,
За адресою ______________________________________,
Документ про право власності ______________________
Технічна характеристика будівлі
При огляді на місці було проведено візуальне обстеження окремих конструктивних елементів та інженерних мереж нежитлової будівлі (споруди), а саме:
Назва елементу (фундамент, стіни, перегородки, перекриття, покрівля, підлога, отвори (двері, вікна, інше), оздоблення, внутрішні пристрої, у т.ч. електрообладнання, системи опалення, водогону та каналізації, та інше) Назва матеріалу елементу (згідно техпаспорту) Технічний стан елементу будівлі
(зруйноване, відсутнє, пошкоджене, розібране тощо) Орієнтовний % руйнування
Члени комісії: _______________
Увага! Ми не виключаємо зазначення в Акті й такої інформації як час, день (дата) та обставини пошкодження чи знищення майна (бомбардування, обстріли тощо), якщо така можливість є та є свідки чи органи місцевого самоврядування, інші державні/виконавчі органи, які володіють такою інформацію.
Після того, як зникнуть обставини, що заважали провести обстеження перевірки технічного стану підприємств та промислових об’єктів, можете звернутись до Порядку № 257;
3) ми не виключаємо необхідності проведення інвентаризації, адже, як ми зазначали вище, до основних показників економічних втрат підприємств належать втрати від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. І тут йдеться і про нерухоме та рухоме майно, і про запаси, матеріали, готову продукція, сировину тощо;
4) попередньо визначити орієнтовний розмір збитків — для цього можна звернутись до експертів, у т.ч. судових експертів, які можуть провести оцінку розміру заподіяної шкоди (збитків).
Не варто забувати й про упущену вигоду — наразі підприємство може обрахувати її самостійно або так само звернутись до експертів. Нагадаємо, що розмір компенсації включає в себе такі складові як сам втрачений прибуток (що можна було отримати, але не отримано), так і збиток (фінансові витрати на відшкодування збитків у вигляді оренди, ремонту, інших дій для відновлення майна, інше).
Схожі висновки з оцінки збитків та упущеної вигоди доволі активно використовується у судових спорах як в українських судах, так і в міжнародній практиці.
Втім, підприємство може орієнтовно прописати для себе розмір збитків та упущеної вигоди (їх складові та розмір), а вже згодом, коли буде затверджена спільним наказом Мінекономіки та ФДМУ, за погодженням з Мінреінтеграції відповідна Методика цінки економічних та майнових втрат, про що ми писали вище (Порядок № 326).
Додатково зауважимо, що ФОПи та ЮО можуть також скористатись ресурсом Офісу генпрокурора, де є можливість описати (задокументувати) воєнні злочини РФ на території України, зокрема, в частині привласнення та руйнування майна, транспорту, привласнення чи знищення пального (розділ 4 Інформація про подію).
Також докази руйнування та шкоди приватного та державного майна, завдані Україні, можуть бути подані на державному сайті, створенному за підтримки Президента Україні, Мін'юсту, Офісу Генерального прокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів. Там аналогічні чотири кроки подання доказів:
- вказати об’єкт, завантажити фото до та після руйнування, коротко описати, що сталося та надати телефони для зв’язку.
Загалом наведені вище механізми та способи документації руйнувань та пошкоджень майна госпсуб’єктів не є вичерпними. Проте це той мінімум, який варто вже робити та/або готуватись по мірі можливості належним документуванням до оцінки збитків та упущеної вигоди.