Цим Законом врегульовано відносини у сфері публічних і електронних публічних послуг з реєстрації та декларування місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, порядок їх надання та обмін даними в електронних реєстрах, базах даних, порядок їх обробки.
Зокрема, запроваджується декларування місця проживання – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання в електронній формі за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади. Також передбачається міжвідомча електронна взаємодії – обмін інформацією, що здійснюється між реєстрами територіальних громад, відомчою інформаційною системою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України та іншими інформаційно-комунікаційними системами.
Законодавець встановив, що декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.
Відповідно до Закону місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Водночас місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Відділ правового забезпечення
Київської міськпрофради