Згідно Закону вводиться нова особлива форма трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом.
  Трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо).
   Законопроєкт пройшов узгоджувальні процедури, пропозиції СПО об’єднань профспілок були частково враховані.
   У Законі враховані (повністю або частково) поправки, які були підтримані представниками об’єднань профспілок щодо:
- права працівника після певного строку роботи за трудовим договором з нефіксованим робочим часом вимагати від власника або уповноваженого ним органу укладення безстрокового трудового договору;
- гарантій мінімальної оплати праці працівника у разі ненадання роботодавцем роботи за трудовим договором з нефіксованим робочим часом;
- змісту трудового договору з нефіксованим робочим часом в частині визначення мінімального строку попередження працівника про початок роботи та інтервалів, в які від працівника можуть вимагати працювати;
   Також, узгоджена компромісна позиція щодо запровадження у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можливості встановлення додаткових підстав для його припинення – шляхом викладення норми законопроєкту № 5161 відповідно до положень статті 4 Конвенції МОП №158.

Відділ соціально-економічних відносин
та соціального діалогу