вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56

Опитування

Чи вважаєте Ви обгрунтованими тарифи на житлово-комунальні послуги для населення?

Газета

КП Грудень 2021 6 стор на САЙТ готово page 0001

 

900311
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
261
305
261
12567
900311

Час: 2022-09-26 15:30:20
Visitors Counter

 

пенсійна
Заощадження "з'їсть" інфляція

  В умовах війни та економічної кризи під питанням ефективність розміщення та використання коштів на накопичувальних рахунках.
   За експертними оцінками та з досвіду інших країн, інвестування коштів накопичувальної пенсійної системи буде ефективним за умови, якщо інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів перевищуватиме рівень інфляції за рік щонайменше на 2%-3%.

Відсутність гарантії збереження коштів

   В Україні немає інструментів гарантування збереження коштів пенсійних накопичень та дієвого контролю за їх розміщенням та використанням.
  При тому, що накопичувальна система пенсійного страхування є загальнообов'язковою та державною. Такими інструментами могли би бути:
  – створення централізованого гарантійного фонду. При цьому, за розрахунками експертів, це збільшує вартість адміністрування на 1-2,5%;
   – посилення вимог до компаній з управління пенсійними активами, зокрема у частині формування ними власного резервного фонду.

Немає порогу для адміністратичних витрат

   Кошти накопичувальної системи пенсійного страхування використовуються, у тому числі, для оплати послуг – компаній з управління активами відповідного недержавного пенсійного фонду; з проведення планової аудиторської перевірки; виконавчої дирекції Пенсійного фонду з адміністрування Накопичувального фонду; з адміністрування недержавного пенсійного фонду.

Завдання нової Ради — справжня пенсійна реформа

   Як свідчить досвід країн, у яких тривалий час функціонує другий рівень пенсійного забезпечення, в накопичувальній системі пенсійного страхування, високі адміністративні витрати призводять до низького рівня результатів довгострокового інвестування, що призводить до зменшення розміру пенсійних виплат.
  а) Аргентина. Упродовж 14 років функціонування накопичувальної системи третина загальної суми внесків пішла на адміністративні витрати. Середня реальна ставка інвестиційного доходу становила 9,9%, проте з урахуванням адміністративних видатків, показник інвестиційного доходу часто мав від'ємне значення;
  б) Угорщина. Накопичувальна система пенсійного страхування припинила існування. 25 жовтня 2010 р. парламент Угорщини призупинив сплату внесків на індивідуальні рахунки працівників у системі другого рівня і санкціонував переведення коштів другого рівня до солідарної системи першого рівня.
   За висновками фахівців Програми розвитку фінансового сектора (USAID/FINREP-II), причиною її ліквідації був, у тому числі, занадто високий рівень довгострокових витрат угорської пенсійної системи.

Втрата солідарної пенсійної системи

  Зменшення частини внесків до солідарної пенсійної системи за рахунок їх перерозподілу до накопичувальної системи призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. При цьому, передбачається подальше зменшення коефіцієнту ЄСВ.
   Перед тим, як прийняти рішення про запровадження недержавних пенсійних фондів, Уряд мусить врахувати такі моменти:
  – запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не повинно мати негативного впливу на фінансове забезпечення солідарної пенсійної системи;
  – забезпечення на належному рівні пенсійних накопичень та відповідних пенсійних виплат з накопичувальної системи потребує стабільного економічного зростання, значного підвищення рівня заробітної плати та зниження рівня інфляції в країні;
   – на стартовому етапі впровадження накопичувальної системи мають бути вжиті такі заходи, які б унеможливили зловживання і завищені адмінстративні витрати та запобігли б негативним наслідкам запровадження накопичувальної системи – перетворення її на сумнозвісну фінансову піраміду!
    У цьому контексті необхідно взяти до уваги висновки Головного науково-аналітичного управління Верховної Ради щодо можливості поширення негативного досвіду країн Східної Європи з більш розвиненою економікою і правовим порядком, у яких законодавчими рішеннями намагаються повернути накопичені громадянами кошти у солідарну пенсійну систему, або й націоналізувати ці кошти (як, наприклад, в Угорщині).
   У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля.
Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році.
   У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність (зокрема, було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу).
    Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує у подальшому таку практику.
Таким чином, другий рівень пенсійної системи найближчим часом може припинити своє існування.
На жаль, накопичувальна система східноєвропейських країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення.

Джерело: https://zn.ua/ukr/finances/nakopichuvalna-pensijna-sistema-chi-finansova-piramida.html

Організаційно-інформаційний відділ
Київської міськпрофради