1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;
3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком).

   Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
   Оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів надається одноразово за письмовою заявою працівника, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження немовляти.

   Згідно п.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
  Отже, якщо батько дитини (дід або баба, інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною) залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити у наданні відпустки при народженні дитини у період дії воєнного стану. По закінченню 104-денного періоду з дня народження немовляти вищевказані особи втрачають право на отримання даного виду відпустки.