Закон набрав чинності 29 жовтня, крім:
• абзацу двадцять другого пп. 4 п. 2, пп. 7, 10, 11 (крім абзацу третього), 12, 14 пункту 3 розділу I цього Закону, які наберуть чинності через три місяці з дня набрання чинності цим Законом;
• пп. 13, 15 пункту 3 розділу I цього Закону, які наберуть чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Законом внесено зміни до КЗпП, законів „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Про зайнятість населення” та „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Передбачено:
1. Замінити неефективний механізм квотування працевлаштування, а саме запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема, молоді.
Так, за оновленою ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцю, який працевлаштовує громадян, зазначених в п. 1, 2, 3, 5, 7 та 10 ч. 1 ст. 14 цього Закону, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки пропонують компенсувати фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.
Роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, осіб, зазначених в п. 6 та 8 частини першої ст. 14 цього Закону, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, пропонують компенсувати 50 % фактичних витрат на оплату праці, але не вище розміру мінімальної заробітної плати.
2. Сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат ЄСВ.
За новою ст. 26-1 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцю, що працевлаштовує особу, яка перебуває у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців, пропонується строком не менше ніж на два роки компенсувати фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.
3. Запровадити надання фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності. Порядок надання такої допомоги, її граничний розмір та повернення має затвердити Кабінет Міністрів України.
4. Змінити підходи до:
• умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;
• фінансування громадських робіт та скасування тимчасових робіт як таких, що не сприяють мотивації до праці;
• підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема, транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття).
Джерело: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/78801-novii-poryadok-stimulyuvannya-pracevlastuvannya-bezrobitnix-zakon-opublikovano
Організаційно-інформаційний відділ