Нині діючі Національний класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників не синхронізовані із Реєстром кваліфікацій. Крім того, ці ресурси морально застаріли й не відповідають сучасним виробничим процесам та обладнанню і фактично гальмують розвиток ринку праці. Про це зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова, коментуючи ухвалений 09.05.2024 Верховною Радою України в першому читанні законопроєкт за реєстр. № 9630 від 21.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань».
Частина зазначених у класифікаторах професій уже «відмерла», а частина реальних не вказана. Це створює складнощі для роботодавця, який приймає фахівця на роботу. Йому потрібно проаналізувати декілька наявних ресурсів із переліком фахів і з них обрати найбільш коректний, відповідно до функціонала, який покладається на спеціаліста.
Крім того, нинішній стан речей не дає відповіді на запитання про стандарти професії, а тому загальний рівень фаховості знижується.
Прийнятий за основу законопроєкт № 9630 покликаний розв’язати ці питання шляхом створення Єдиного реєстру і стандартизації вимог до кваліфікаційного рівня працівника. Тобто, буде створена єдина диджиталізована, зрозуміла та відкрита для користувачів база даних, яка міститиме актуальну інформацію про професійні кваліфікації, що відповідатиме актуальним потребам ринку праці.
Законопроєктом вносяться зміни до Кодексу законів про працю, Господарського кодексу, Закону «Про зайнятість населення», Закону України «Про освіту», якими пропонується:
- створити Єдиний реєстр кваліфікацій (Класифікатор професій) шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних;
- надати повноваження з ведення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) постійно діючому колегіальному органу, що здійснює функції у сфері кваліфікацій (Національне агентство кваліфікацій), і встановити перехідний період, під час якого він буде здійснювати ведення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Пропонується передбачити діджиталізацію процесу обміну даними. Таким чином процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації та посади буде швидким, прозорим та відповідатиме потребам ринку праці у реальному часі.
Разом з тим, у проекті пропонується виключити із КЗпП ст. 206, згідно з якою «працівникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника і надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного розряду». Проте, на думку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України (ГНЕУ ВРУ), таке виключення негативно вплине на бажання працівників займатися виробничим навчанням, оскільки у проекті скасовується гарантія надання таким працівникам роботи відповідно до набутої ними кваліфікації.
Крім того, на думку ГНЕУ, ототожнення Реєстру кваліфікацій та Класифікатора професій не виглядає доречним з огляду на те, що професія та кваліфікація є різними поняттями за своїм змістом.
Також пропонується звільнити роботодавців від обов’язку своєчасно та у повному обсязі подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). За словами ГНЕУ, це призведе як до зменшення кількості вакансій, на які можуть бути працевлаштовані особи, які шукають роботу, так і до спотворення реальної інформації про попит на робочу силу.
Джерело: Судово-юридична газета
Відділ соціально-економічних відносин
та соціального діалогу