вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56

Опитування

Чи підтримуєте Ви Заяву Київської міськпрофради до Кабінету Міністрів України з вимогою відхилити Урядові пропозиції до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки щодо запровадження мораторію на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій т

Газета

01 GAZETA KP gruden 6 stor 2023 page 0001
1398247
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
555
698
1253
1712
1398247

Час: 2024-12-03 20:05:24
Visitors Counter

 

Психологічна безпека суб’єкта професійної діяльності є необхідною умовою успішного виконання ним своїх робочих обов’язків, розвитку потенціалу як працівника і збереження психічного здоров’я.

    Люди, які почуваються психологічно безпечно на робочому місці, не сприймають професійне середовище та колег як загрозу, мають можливість розвивати та застосовувати свої таланти та здібності задля блага організації і успіху справи. Відсутність загроз психологічній безпеці стимулює командну роботу, відкрите обговорення інноваційних ідей та проектів, зміцнює бажання працівників залишатись у своїй організації, знижує конфліктність, плинність персоналу та ймовірність професійного вигорання.
    Здоров’я людини — це не тільки відсутність хвороб, а й певний рівень фізичної тренованості і психічного благополуччя. У трудовому процесі важливу роль відіграють властивості й особливості психіки і свідомості.
   Характер трудової діяльності людини визначається не тільки фізичним навантаженням, а й величиною нервового та емоційного напруження, ритмом і темпом роботи, її монотонності, об’єму сприймання і перероблення інформації.


   Існує ряд психосоціальних факторів на робочому місці, які впливають на психічне та фізичне здоров’я співробітників, а саме:


  • занадто велике навантаження і жорсткі часові рамки виконання роботи, що призводить до емоційного вигорання в результаті непроходження стресових ситуацій;
   • занадто велика відповідальність;
   • суперечливі вимоги, що знижують продуктивність праці через відсутність співпраці та комунікації;
   • відсутність підготовки, необхідної для виконання роботи, яка сприятиме звинуваченню інших у помилках та приховування своїх власних;
   • відсутність системи преміювання;
   • обмеження прав, зокрема в ухваленні рішень;
  • відсутність поваги та підтримки керівництва або колег;
  • труднощі в спілкуванні, що призводять до непорозумінь.


Ознаками проблем можуть бути зміни в поведінці та емоціях, які не були характерні для людей раніше.


Люди, які почуваються психологічно безпечними на робочому місці та не сприймають професійне середовище як загрозу, мають можливість розвивати та застосовувати свої таланти та здібності задля блага організації і успіху справи. Відсутність загроз психологічній безпеці має низку позитивних факторів, а саме:


   • стимулює командну роботу;
   • спонукає на відкрите обговорення інноваційних ідей та проєктів;
   • зміцнює бажання працівників залишатись у своїй організації;
   • знижує конфліктність;
   • зменшує плинність персоналу та ймовірність професійного вигорання.


   Фактор психологічної безпеки має величезну вагу в збереженні психологічної стійкості як окремого працівника, так і команди загалом. Адже якщо ти вільно можеш розділити свій страх із кимось, то цей страх зменшується.
      Драйвером у важкі часи стає меседж «Ми разом, а якщо ми разом – ми сила».
  Профспілковим лідерам підприємств, установ, закладів варто пам’ятати, що створення психологічної безпеки сприяє покращенню ментального здоров’я працівників, захисту їх ресурсного стану, продуктивній роботі, особистісному зростанню працівників, зменшенню плинності кадрів та є запорукою економічного зростання підприємства. Тому саме їм необхідно опанувати ази психологічної безпеки та допомагати членам колективу справлятися з викликами сьогодення.

Відділ з питань охорони праці
та захисту трудових відносин Київської міськпрофради