Визначення терміну «тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність», наведено у ст. 1 зазначеного Закону.
     До числа таких дітей належать діти, хворі на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, діти, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, паліативної допомоги.
     Визнання тяжко хворою дитини, якій не встановлено інвалідність, засвідчується посвідченням одержувача державної допомоги на хворих дітей, яким не встановлено інвалідність (видається органом, який призначив виплату), або довідкою медичного закладу про те, що дитина мала вищезазначені захворювання до досягнення шестирічного віку.

Джерело:Судово-юридична газета в Україні

Відділ соціально-економічних відносин
та соціального діалогу