Вихідна допомога обов’язкова у разі припинення трудового договору з  підстав, прямо передбачених законодавством.
Зокрема, вона виплачується, якщо працівник:
 • відмовляється від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством або від продовження роботи через зміну істотних умов праці;
 • звільняється через зміни в організації виробництва та праці — ліквідацію, реорганізацію, банкрутство, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності чи штату;
 • не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію чи стан здоров’я, що унеможливлює подальшу роботу, а також у разі відмови або скасування допуску до державної таємниці;
 • втрачає роботу через поновлення іншого працівника, який раніше обіймав цю посаду;
 • не може бути забезпечений роботою, визначеною трудовим договором, через знищення або відсутність виробничих, організаційних чи технічних умов, майна роботодавця внаслідок бойових дій.
 У всіх цих випадках працівникові мають виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
 Коли сума вихідної допомоги більша
 Закон також передбачає підвищені розміри вихідної допомоги у низці ситуацій:
 • призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу — виплачується сума двох мінімальних заробітних плат;
 • порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) або невжиття заходів щодо його припинення — виплата здійснюється у розмірі, визначеному колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
 • припинення повноважень посадових осіб — вихідна допомога має становити не менше шестимісячного середнього заробітку.

 Що варто знати працівникам
 Фахівці наголошують: право на вихідну допомогу залежить не від бажання роботодавця, а від підстав звільнення, зафіксованих у наказі та трудових документах. Саме тому працівникам радять уважно перевіряти формулювання причини припинення трудового договору.
 Таким чином, вихідна допомога — це не «бонус», а гарантована законом компенсація, яка у визначених випадках має бути виплачена обов’язково і в чітко встановленому розмірі.

Джерело: Судово-Юридична газета

Відділ соціально – економічних відносин
та соціального діалогу