вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56

Опитування

Чи підтримуєте Ви Заяву Київської міськпрофради до Кабінету Міністрів України з вимогою відхилити Урядові пропозиції до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки щодо запровадження мораторію на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій т

Газета

0 02 05 0ecf6116845b8c53ac719225715be6f3fb81635ce1c79a2d85a96b1b9a13a733 f2a91673e01cc6c0
2006311
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
1400
1089
7004
15034
2006311

Час: 2026-07-18 23:26:02
Visitors Counter

 

 Метою законопроекту є гарантування дотримання прав працівників щодо оплати праці роботодавцями в частині законодавчого врегулювання відсутності права у роботодавця в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом.
 Проектом закону пропонується доповнити статтю 22 Кодексу законів про працю України, а також статтю 22 Закону України «Про оплату праці», якими передбачається визначити, що власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені трудовим договором.
 Не можуть бути підставами для невиплати заробітної плати у розмірах, встановлених трудовим договором, внесення змін до положень законодавства, які погіршують умови оплати праці, встановлені трудовим договором, якщо відповідні зміни не були внесені до такого договору.
 Аналогічні зміни внесуть в статтю 22 Закону України «Про оплату праці».
 Автори законопроекту спиралися на правову позицію Верховного Суду, який у постанові від 05 травня 2025 року у справі № 757/36687/21 сформував правову позицію про те, що «трудовий контракт тлумачиться на користь його дійсності та виконуваності. Роботодавець не має права в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом, навіть у разі прийняття закону, що погіршує такі умови. Прийняття такого закону може бути лише підставою для ініціювання внесення змін до контракту, але не звільняє роботодавця від обов'язку виплачувати заробітну плату в розмірі, встановленому чинним контрактом.».
 Інакше кажучи, навіть якщо держава ухвалює закон, що дозволяє інші — менш вигідні — умови оплати праці, роботодавець не звільняється від зобов’язань за вже укладеним контрактом. Такий закон може бути лише підставою для переговорів про зміну умов, але не автоматичним дозволом на зменшення зарплати.
 Попереду — розгляд у профільному комітеті, можливі правки та парламентські дискусії. Водночас сам факт реєстрації законопроєкту свідчить про спробу законодавця чіткіше окреслити межі допустимого втручання роботодавця в умови праці.

Джерело: Судово-Юридична газета

Відділ соціально – економічних відносин
та соціального діалогу