12 грудня 2017 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл з фахівцями України й зарубіжних країн щодо питань виходу продукції київських підприємств на європейський ринок на тему: «Міжнародний досвід державної та регіональної підтримки промислового виробництва: рекомендації для Києва», участь у якому взяв фахівець Київської міської ради профспілок.
Захід проведено Департаментом промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Участь у засіданні круглого столу взяли близько 150 учасників ділових кіл, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, науки, бізнесу, посольств, торгових місій, Український союз промисловців та підприємців, Торгово-промислова палата України, Київська торгово-промислова палата, Рада директорів підприємств, установ та організацій м. Києва, «Асоціація індустріальних парків», Асоціація «Інноваційний розвиток України», Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром». Модератор заходу – Геєць Валерій Михайлович – академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Учасниками круглого столу було обговорено такі теми:
- Міжнародний досвід державної та регіональної підтримки промислового виробництва;
- Розроблення системної промислової політики та створення сприятливого для експорту середовища для промислових підприємств м. Києва та України;
- Інноваційний прорив як драйвер зростання конкурентоспроможності української економіки;
- Шляхи подолання тенденцій скорочення промислового виробництва.
У вступному слові, відкриваючи засідання, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) А.О. Мельничук зазначив, що столичний регіон налічує 700 промислових підприємств, на яких зайнято 115 тис. працівників. Місто Київ має потужній промисловий комплекс, який по обсягам реалізації продукції займає 4 місце в Україні. На сьогодні актуальним є питання підтримки промислового комплексу як на державному, так і на регіональному рівні.
У вітальному слові, започатковуючи дискусію, Президент Українського союзу промисловців і підприємців А.К. Кінах наголосив, що промисловість визначає місце України в світі і наше майбутнє – чи буде Україна мати потужній промисловий комплекс і конкурувати з державами ЄС, чи буде державою, яка формує дешеву робочу силу. На сьогодні питома вага сировини в державі складає 70%. Із 42,4 млн населення держава може забезпечити до 20 млн населення сировиною. В експорті м. Києва до 68% складає продукція тваринного і рослинного виробництва. Від’ємне сальдо – - 6,7% (в Україні вдвічі менше).
Він відзначив, що в Україні немає жодної програми Стратегії промислової політики. Потужній промисловий комплекс неможливий без створення доступу до ресурсів, без розвитку платоспроможності громадян, страхування ризиків, підтримки експорту, технічного регулювання і модернізації, ефективної системи державного управління. Питання розвитку промисловості має національне значення.
У своєму виступі радник Прем’єр-міністра України В.Т. П’ятницький відзначив важливість мати загальне усвідомлення, цільову інформацію, спрямовану на конкретні галузі. Підприємства, які працюють у регіонах, повинні пристосовуватися до приватних стандартів. Звернув увагу присутніх, що основними проблемами, які потрібно вирішувати, є: науковий потенціал, дослідження, вкладання коштів в науку, підтримка зі сторони держави, ми втрачаємо свої позиції на ринку досліджень (машинобудування); питання освіти – підготовка кваліфікованих кадрів; доступ до фінансів, до модернізації – створення Експортно-кредитного агентства вирішило би проблемні питання промислового сектору економіки (державою виділено 200 млн. грн., але існує ризик, що ці кошти підуть на створення агентства, заробітні плати фахівцям, а основні питання промисловості не будуть вирішені); ми маємо ресурси для розвитку, але не використовуємо їх (велика кількість проектів не реалізується); необхідна захищеність бізнесу в судах (бізнес несе велике податкове навантаження); економічний патріотизм. І, як приклад, навів ситуацію – закупівля трамваїв для Києва. В Україні, у Львові, є своє виробництво, вони експортують трамваї за кордон. Проте, м. Київ уклало контракт з Польщею на закупівлю трамваїв вартістю 2 млн. грн. Проте трамваї українського виробництва значно дешевші. "Тож, де цей український патріотизм?" - задався питанням В.Т. П’ятницький.
На сьогодні зношеність промислового виробництва становить 60-70%, рухомого складу – 80-90%. Як приклад, на оновлення портових кранів потрібно 5 млрд. грн., турбін – 3 млрд. грн. В Україні є свої галузі модернізації.
Також радник Прем’єр-міністра України зазначив, що він підтримує пропозицію Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до Закону України «Про державні закупівлі» стосовно надання права місцевій владі проводити переговори щодо закупівлі товарів за результатами переговорного процесу. У вказаному Законі повинні бути не тільки цінові чинники, а й не цінові. Навів приклад, що за кордоном учасникам тендеру 41% преференцій надається по ціні, в Україні – 95,4%. Також зазначив, що в світі більше 1 млрд. населення ще не приступало до індустріалізаці, а 4 млрд. населення тільки до неї приступило.
Віце-Президент Торгово-промислової палати України С.О. Свистіль поінформував, що прийнята постанова Кабінету Міністрів України щодо зняття обмежень на діяльність виставок українських промислових товарів. Торгово-промислова палата України брала участь у виставці в Дубаї. ТПП України має понад 120 угод з ТПП інших держав. У 2017 році ТПП України провела виставку, яка займала площу 3 тис. кв. м, участь у ній взяли 160 промислових підприємств, відвідали виставку 2000 учасників, було проведено 700 перемовин, за результатами яких укладено 10 контрактів із зарубіжними партнерами.
Основним завданням на наступний рік він назвав розробку регіональної місцевої експортної Стратегії м. Києва з підтримки експорту. Звернув увагу, що інвестор готовий зайти до нашої країни, якщо ми пропонуємо в подальшому експорт товарів, тому потрібна експортна стратегія.
Потрібно нарощувати дистрибуцію. Запропонував обмежити коло пріоритетних напрямків, наприклад узяти 2-3 напрямки (наукова сфера, IT сфера, фармвиробництво).
Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики О.Я. Бродський поінформував, що при КМДА буде створена Робоча група з напрацювання пропозицій щодо підтримки вітчизняних товаровиробників і закликав фахівців долучатися до її складу. Йшлося також про проблеми заводу Фан Плит, про знищення 500 робочих місць.
Також учасники круглого столу наголошували щодо здійснення необхідних заходів, що сприятимуть розвитку промисловості, а саме: надолуження темпів промислового виробництва; зростання доходів громадян; розвиток переробної промисловості; підготовка кваліфікованих кадрів для конкретних виробництв; компенсації витрат прямих інвестицій; повернення промислових територій до нового життя; створення умов для фінансування вітчизняного товаровиробника; зниження ризику корупції; збільшення робочих місць; нарощування експорту; використання промисловими виробництвами екологічного стандарту (про що необхідно прописати в Законі України «Про державні закупівлі); підтримки малого та середнього бізнесу; надання грантів науковим інституціям; заохочення підприємств до інноваційної діяльності; субсидування створення робочих місць (привела приклад досвіду Франції, де при наданні субсидій було створено 380 тис. робочих місць); просування нових технологій; підтримка зовнішньоекономічної діяльності; охорона довкілля (зокрема, розвиток нетрадиційних джерел електроенергії); підтримка санації компаній тощо.
Підводячи підсумки засідання круглого столу, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) А.О. Мельничук подякував учасникам за змістовні цікаві виступи та пропозиції, та зазначив, що цей захід є початком спільної роботи КМДА з Інститутом економіки та прогнозування НАН України, який має потужній кваліфікований науковий персонал, щодо напрацювання проекту Програми розвитку промисловості м. Києва.
За результатами обговорення було вирішено щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про державні закупівлі» щодо зміни підходів по оцінюванню критеріїв учасників.
Також А.О. Мельничук поінформував учасників, що за повідомленням члена бюджетної комісії Київської міської ради В.І. Левіна (який у зв’язку із засіданням в Комісії Київради не зміг взяти участь у круглому столі), бюджетна Комісія Київради під час засідання 12 грудня прийняла рішення щодо надання преференцій зі сплати земельного податку для промислових підприємств столиці, зменшивши його з 3% до 1%. Вказане рішення буде винесено на чергову сесію Київради для затвердження.
Управління соціально-економічних відносин та соціального діалогу