За гідну працю.
Вона передбачає забезпечення сталого економічного зростання і створення нових робочих місць, підтримку макроекономічної стабільності, високого рівня та якості життя українського народу, перетворення України на сучасну державу з конкурентноспроможною економікою 21-го сторіччя.
„Програма гідної праці для країни” (ПГПК) є продовженням спільної роботи із заохочення принципів гідної праці в Україні на основі тристороннього соціального діалогу, збалансованого зростання та гідної зайнятості, соціального розвитку, підвищення рівня життя чоловіків та жінок.
Вищезазначена Програма спрямована на тісніше співробітництво між МОП та її тристоронніми партнерами в Україні, а також на подальше розширення діяльності МОП у країні з метою впровадження позитивних змін у соціальній та трудовій сферах.
Концепція гідної праці реалізується за наступними напрямками:
1. Зміцнення інституцій соціального діалогу з метою посилення їхньої участі в управлінні ринком праці.
З перших років незалежності в Україні ідеологія соціального партнерства визнана Урядом, роботодавцями і профспілками. За минулий період вибудовано цілісну систему діалогових відносин між ними, яка включає законодавчу базу, різні інституційні органи та форми взаємодії у рамках тристороннього співробітництва.
Інституційними органами тристороннього співробітництва на національному рівні є Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України й Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення. Україна є єдиною з колишніх радянських республік, де після набуття незалежності на тристоронній основі запроваджено управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, хоча цей процес не завершено щодо управління Пенсійним фондом.
За ініціативи профспілок міста створено Тристоронню соціально-економічну раду за участю роботодавців та влади міста. Щомісячно проводяться розширені засідання ТСЕР, на яких розглядаються проблемні питання, пов'язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати, виконанням зобов'язань сторін Регіональної угоди, створених умов праці для працівників виробничої та бюджетної сфер, проблем, пов'язаних з розвитком підприємництва, малого та середнього бізнесу, а також проблем, пов'язаних з життєдіяльністю міста, як приклад – проблема організації шкільного харчування.
Основною й найбільш результативною формою соціального діалогу є укладення і виконання колективних договорів та угод.
Київська Міськпрофрада щорічно проводить конкурс серед підприємств своїх членських організацій на кращий колективний договір.
З метою розповсюдження досвіду колдоговірного регулювання соціально-економічних відносин на локальному рівні профспілки міста вийшли з ініціативою до роботодавців та влади міста провести аналогічний конкурс на міському рівні.
За формами, сферою поширення та охоплення соціальних і економічних проблем, соціальний діалог у м.Києві є впливовим суспільним регулятором.
Разом з тим, якщо оцінювати його за критеріями ефективності щодо досягнення позитивних результатів у сфері гідної праці, соціальний діалог поки що не досяг бажаної мети.
Занижений розмір мінімальної заробітної плати є однією з причин бідності серед працюючого населення. Світова практика свідчить, що найбільш оптимальним є співвідношення, коли мінімальна зарплата становить 40-60 відсотків від середньої.
Найбільш вразливими категоріями працюючих в цьому плані є працівники бюджетної сфери. Тому Територіальною угодою між виконавчим органом Київської міської ради, Об'єднанням організацій роботодавців м.Києва та Київською міською радою профспілок на 2012-2013 роки працівникам бюджетної сфери передбачено встановлення муніципальної надбавки в розмірі від 20 до 50 відсотків посадового окладу.
Профспілки виступають за необхідність розв'язання проблеми легалізації заробітної плати, але не за рахунок послаблення позицій мінімальної заробітної плати, як мінімальної державної гарантії, і не за рахунок послаблення позицій людини праці перед державою та у відносинах з роботодавцем, як це запропоновано останніми законодавчими пропозиціями Уряду.
З метою легалізації заробітної плати у місті Києві функціонує робоча група, яка розглядає на своїх засіданнях питання виплати завідома заниженого розміру заробітної плати за участю керівників підприємства, які допустили порушення законодавства у сфері оплати праці.
Не один рік у Київській міськдержадміністрації працює Тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат) у м.Києві, яка має вирішувати питання погашення боргів із заробітної плати на підприємствах міста. Але, нажаль, таке ганебне явище , як зоборгованість роботодавців перед працівниками по заробленій ними заробітній платі досі має місце.
Станом на 01.09.2012 заборгованість по зарплаті у м. Києві за даними міського Статуправління на 48 підприємствах становила - 71,7млн.грн.. Скорочення боргів з початку року відбулося лише на 1,2відсотки або 1млн.грн.
2. Заохочення гідної праці та покращення спроможності української робочої сили щодо працевлаштування передбачає:
- ухвалення концепції соціально-орієнтованої економіки з визначенням стратегічних і тактичних пріоритетів соціального розвитку з орієнтацією на внутрішній ринок;
- мотивація легальної зайнятості та консолідації зусиль соціальних партнерів проти тіньової зайнятості;
- сприяння збільшенню попиту на працю шляхом державного замовлення на створення об'єктів соціальної інфраструктури;
- розроблення заходів захисту внутрішнього ринку праці та виваженої політики щодо застосування праці іноземців;
- законодавче врегулювання умов найму та соціального захисту працівників, що виконують роботу на дому або в інших нестандартних умовах зайнятості, заборона застосування нетипових форм зайнятості, при яких втрачаються прямі відносини між працівником і роботодавцем;
- створення державної системи прогнозування професійного розвитку ринку праці;
- збільшення державного та корпоративного фінансування професійної освіти молоді і підвищення кваліфікації працівників;
- забезпечення державної підтримки професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років, створення передумов для навчання протягом трудового життя.
3. Удосконалення систем соціального захисту.
Одним із важелів Гідної праці є забезпечення справедливого оподаткування доходів найманих працівників, яке б надавало стимул людині до праці.
Вирішенням цієї проблеми має бути внесення змін до Податкового кодексу України щодо введення неоподаткованого мінімуму доходів громадян на рівні мінімальної заробітної плати, замість існуючої на сьогодні соціальної податкової пільги.
До вирішення питання зайнятості таких категорій громадян, як молодь, що закінчила навчання та не має досвіду роботи, та громадян, яким до настання пенсії за віком залишилося десять і менше років, за пропозицією профспілок до Закону України „Про зайнятість населення” передбачено преференції у працевлаштуванні. Згідно статті 25 роботодавцю, який влаштовує на нове робоче місце громадян з вищезазначених категорій, строком не менше ніж на два роки, щомісячно компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного страхового внеску за відповідальну особу.
Начальник управління
з питань соціально-економічних відносин
Олена Панова
У червні 2010 року Президентом України проголошена Програма „Україна для людей”. В рамках цієї програми розроблено „Програму гідної праці для країни” на 2012-2015 роки, яка підписана у Женеві 12 червня 2012 року. У цій Програмі запропонована політика глибоких реформ і систематичної модернізації країни, всіх сфер суспільного життя та всіх напрямків соціально-економічного розвитку.