Основні напрямки розвитку сфери зайнятості знайшли відображення в новому Законі України „Про зайнятість населення”, який набрав чинності з 1 січня 2013 року і має поліпшити ситуацію на ринку праці. Документ містить низку важливих інновацій, що стосуються всіх основних фігурантів ринку праці. А саме: йдеться про роботодавців і найманих працівників, молодь, яка розпочинає трудову діяльність, і громадян старшого віку. Торкнуться новації й державних установ, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення, а також здійснюють контроль за додержанням законодавства про зайнятість. Не обійшов закон і приватні компанії, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
У чому ж полягають законодавчі новації? Зупинимося на основних, а саме:
По-перше, за новим Законом статус безробітного, у разі відсутності підходящої роботи, надається з першого дня реєстрації не залежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Встановлено максимальний розмір виплат допомоги по безробіттю, але не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму (мінімум – 1 118 грн.; максимум – 4 472 грн.).
По-друге, молодим спеціалістам, які погодяться працювати у сільській місцевості, при умові укладання трудового договору на строк не менше, як 3 роки, надаватимуться „стартові виплати” у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 11 180 грн.) та житло на строк його роботи. У разі якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.
По-третє, особи старші за 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років і чия професія не затребувана на ринку праці, матимуть право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для безкоштовного перенавчання або підвищення кваліфікації на суму, яка не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів та перелік професій, спеціальностей та напрямків підвищення кваліфікації, для навчання за яким може бути виданий ваучер, затверджує Кабінет Міністрів України.
По-четверте, кадровим агентствам заборонено брати гроші з шукачів роботи по працевлаштуванню. Новим законом передбачено, що оплата послуг з працевлаштування здійснюється винятково роботодавцем, якому надано такі послуги. Це може привести діяльність кадрових агенцій у відповідність до європейських стандартів.
По-п'яте, студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право на стажування у роботодавців строком до шести місяців. До їхньої трудової книжки в обов'язковому порядку буде внесено запис про проходження стажування, що свідчитиме про набуття певного досвіду роботи. При цьому, якщо стажування оплачується, роботодавець не сплачуватиме єдиний соціальний внесок із зарплати. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.
По-шосте, законом передбачено, що роботодавцю, який працевлаштовуватиме на новостворені робочі місця молодь на перше робоче місце, осіб віком від 50 років та інших з числа неконкурентноспроможних громадян на ринку праці строком не менше ніж на два роки, компенсуватимуться витрати, пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску без обмеження у розмірі заробітної плати протягом першого року.
Встановлено, що роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць та виплату заробітної плати у розмірі не нижче трьох мінімальних заробітних плат, у наступному році має право на зменшення розміру єдиного соціального внеску.
А суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних строком не менше ніж на два роки, протягом першого року отримує щомісячну компенсацію у розмірі мінімального страхового внеску.
З метою захисту від проявів дискримінації у сфері зайнятості, з 1 січня 2013 року забороняється в оголошеннях (рекламах) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особам певної статі), а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Роботодавці зобов'язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства у сфері оплати праці, охорони і гігієни праці.
Роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховання трудових відносин.
Начальник управління
з соціально-економічних відносин Міськпрофради
О.Л.Панова