Київська
міськпрофрада
вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56
Опитування
Газета
13 вересня 2016 року відбулося виїзне засідання Президії Київської міськпрофради.
Зранку під стінами столичної мерії на заклик керівництва Київської міської ради профспілок зібралося до 10 тисяч працівників бюджетної сфери. Вони вимагають від депутатів міськради проведення сесії, де мають бути виділені кошти на виплату муніципальних надбавок вчителям, медикам та соціальним працівникам, а від парламентарів – припинити незаконне втручання в роботу органу місцевого самоврядування.
Детальніше: Бюджетники під Київрадою вимагають виборів в Києві
Профспілки столиці готові вивести киян на акції протесту в разі, якщо робота Київради не буде розблокована.
Про це йдеться в постанові загальноміських зборів представників профспілок Києва, що відбулися в четвер, пише УНІАН.
У постанові, ухваленій за результатами засідання, йдеться, зокрема, про те, що через блокування роботи Київради під загрозою опинилася виплата муніципальних надбавок для вчителів, лікарів, працівників культури та соціального забезпечення.
Детальніше: Профспілки вимагають провести "соціальне" засідання Київради
Загальноміські збори представників профспілок Києва з участю голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова звернулися в четвер до нього з вимогою вирішити питання фінансування життєдіяльності столиці і виплати зарплати та надбавок працівникам бюджетної сфери міста. Задля цього зібрання закликало всі політичні сили провести засідання сесії Київради з цього питання.
Детальніше: Профспілки Києва закликали провести сесію міськради
Основні напрямки розвитку сфери зайнятості знайшли відображення в новому Законі України „Про зайнятість населення”, який набрав чинності з 1 січня 2013 року і має поліпшити ситуацію на ринку праці. Документ містить низку важливих інновацій, що стосуються всіх основних фігурантів ринку праці. А саме: йдеться про роботодавців і найманих працівників, молодь, яка розпочинає трудову діяльність, і громадян старшого віку. Торкнуться новації й державних установ, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення, а також здійснюють контроль за додержанням законодавства про зайнятість. Не обійшов закон і приватні компанії, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
У чому ж полягають законодавчі новації? Зупинимося на основних, а саме:
По-перше, за новим Законом статус безробітного, у разі відсутності підходящої роботи, надається з першого дня реєстрації не залежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Встановлено максимальний розмір виплат допомоги по безробіттю, але не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму (мінімум – 1 118 грн.; максимум – 4 472 грн.).
По-друге, молодим спеціалістам, які погодяться працювати у сільській місцевості, при умові укладання трудового договору на строк не менше, як 3 роки, надаватимуться „стартові виплати” у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 11 180 грн.) та житло на строк його роботи. У разі якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.
По-третє, особи старші за 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років і чия професія не затребувана на ринку праці, матимуть право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для безкоштовного перенавчання або підвищення кваліфікації на суму, яка не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів та перелік професій, спеціальностей та напрямків підвищення кваліфікації, для навчання за яким може бути виданий ваучер, затверджує Кабінет Міністрів України.
По-четверте, кадровим агентствам заборонено брати гроші з шукачів роботи по працевлаштуванню. Новим законом передбачено, що оплата послуг з працевлаштування здійснюється винятково роботодавцем, якому надано такі послуги. Це може привести діяльність кадрових агенцій у відповідність до європейських стандартів.
По-п'яте, студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право на стажування у роботодавців строком до шести місяців. До їхньої трудової книжки в обов'язковому порядку буде внесено запис про проходження стажування, що свідчитиме про набуття певного досвіду роботи. При цьому, якщо стажування оплачується, роботодавець не сплачуватиме єдиний соціальний внесок із зарплати. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.
По-шосте, законом передбачено, що роботодавцю, який працевлаштовуватиме на новостворені робочі місця молодь на перше робоче місце, осіб віком від 50 років та інших з числа неконкурентноспроможних громадян на ринку праці строком не менше ніж на два роки, компенсуватимуться витрати, пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску без обмеження у розмірі заробітної плати протягом першого року.
Встановлено, що роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць та виплату заробітної плати у розмірі не нижче трьох мінімальних заробітних плат, у наступному році має право на зменшення розміру єдиного соціального внеску.
А суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних строком не менше ніж на два роки, протягом першого року отримує щомісячну компенсацію у розмірі мінімального страхового внеску.
З метою захисту від проявів дискримінації у сфері зайнятості, з 1 січня 2013 року забороняється в оголошеннях (рекламах) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особам певної статі), а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Роботодавці зобов'язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства у сфері оплати праці, охорони і гігієни праці.
Роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховання трудових відносин.
Начальник управління
з соціально-економічних відносин Міськпрофради
О.Л.Панова
Об’єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок», розглянувши законопроект «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР», який 7 листопада 2012 року було розміщено для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі та вважає вказаний законопроект не припустимим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Окрім того, дії суб’єкта законодавчої ініціативи щодо подальшого прийняття такого законопроекту можуть дискредитувати Україну, як правову державу з усіма її гарантіями законності та принципами непорушності права власності.
Київська міська рада профспілок виступає категорично проти зазначеного закону та повністю підтримає думку Федерації профспілок України, яка була висловлена в листі від 26.11.2012 № 11/01-07/2108 Міністру економічного розвитку і торгівлі України Порошенку П.О. у якому повідомляється про те, що вказаний законопроект ні в якому разі не повинен бути прийнятим у зв’язку з тим, що він суперечить чинному законодавству.
У листі ФПУ наголошується: поданий законопроект розцінюється з одного боку – як такий, що обмежує права власності (ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України), з іншого – він не відповідає міжнародним актам, а саме – Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Україною.
Обурює те, що провладні структури після кількох років забуття знову повертаються до питання правонаступництва на майно громадських організацій колишнього СРСР, що знайшло своє відображення у Законі України «Про управління об’єктами державної власності». У ньому сказано, що Фонд державного майна України відповідно до законодавства: «здійснює право розпорядження майном, що перебуває на балансі цих організацій і... яке має статус державного, встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави у майні цих організацій, розташованих на території України» (стаття 7 закону). Формулювання вражають своїми правовими ребусами. Наприклад, як на території держави на 16-му році її незалежності можуть знаходитися такі організації, і, що цікаво, зі своїм майном? А як воно одночасно може мати правовий статус державного і яким чином воно могло у них з’явитися?
Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2007 року на зустрічі з профспілковими активістами у Будинку профспілок заявив про не підтримання цього закону і рішення застосувати щодо нього режим вета.
Здавалося б, до цього питання у такому трактуванні ВР вже не буде повертатися. Але як бачимо держава не хоче зупинятися і намагається забрати все майно громадських організацій собі, чим саме дискредитує себе ще більше як в середині держави так і на міжнародній арені.
Влада своїми діями намагається, в супереч норм чинного законодавства, зневажаючи думкою власного народу та здоровим глуздом залякати нас, за для подальшого занепаду Української держави, як демократичної країни. Даний факт є неприпустимим і тому ми повинні відстоювати свої права і не боятися захищатися, навіть від тих, хто давав клятву слугувати народу, а насправді скоріш за все керуються своїми інтересами.
Ростислав Чаруха, завідувач профспілковою адвокатурою.
За гідну працю.
Вона передбачає забезпечення сталого економічного зростання і створення нових робочих місць, підтримку макроекономічної стабільності, високого рівня та якості життя українського народу, перетворення України на сучасну державу з конкурентноспроможною економікою 21-го сторіччя.
„Програма гідної праці для країни” (ПГПК) є продовженням спільної роботи із заохочення принципів гідної праці в Україні на основі тристороннього соціального діалогу, збалансованого зростання та гідної зайнятості, соціального розвитку, підвищення рівня життя чоловіків та жінок.
Вищезазначена Програма спрямована на тісніше співробітництво між МОП та її тристоронніми партнерами в Україні, а також на подальше розширення діяльності МОП у країні з метою впровадження позитивних змін у соціальній та трудовій сферах.
Концепція гідної праці реалізується за наступними напрямками:
1. Зміцнення інституцій соціального діалогу з метою посилення їхньої участі в управлінні ринком праці.
З перших років незалежності в Україні ідеологія соціального партнерства визнана Урядом, роботодавцями і профспілками. За минулий період вибудовано цілісну систему діалогових відносин між ними, яка включає законодавчу базу, різні інституційні органи та форми взаємодії у рамках тристороннього співробітництва.
Інституційними органами тристороннього співробітництва на національному рівні є Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України й Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення. Україна є єдиною з колишніх радянських республік, де після набуття незалежності на тристоронній основі запроваджено управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, хоча цей процес не завершено щодо управління Пенсійним фондом.
За ініціативи профспілок міста створено Тристоронню соціально-економічну раду за участю роботодавців та влади міста. Щомісячно проводяться розширені засідання ТСЕР, на яких розглядаються проблемні питання, пов'язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати, виконанням зобов'язань сторін Регіональної угоди, створених умов праці для працівників виробничої та бюджетної сфер, проблем, пов'язаних з розвитком підприємництва, малого та середнього бізнесу, а також проблем, пов'язаних з життєдіяльністю міста, як приклад – проблема організації шкільного харчування.
Основною й найбільш результативною формою соціального діалогу є укладення і виконання колективних договорів та угод.
Київська Міськпрофрада щорічно проводить конкурс серед підприємств своїх членських організацій на кращий колективний договір.
З метою розповсюдження досвіду колдоговірного регулювання соціально-економічних відносин на локальному рівні профспілки міста вийшли з ініціативою до роботодавців та влади міста провести аналогічний конкурс на міському рівні.
За формами, сферою поширення та охоплення соціальних і економічних проблем, соціальний діалог у м.Києві є впливовим суспільним регулятором.
Разом з тим, якщо оцінювати його за критеріями ефективності щодо досягнення позитивних результатів у сфері гідної праці, соціальний діалог поки що не досяг бажаної мети.
Занижений розмір мінімальної заробітної плати є однією з причин бідності серед працюючого населення. Світова практика свідчить, що найбільш оптимальним є співвідношення, коли мінімальна зарплата становить 40-60 відсотків від середньої.
Найбільш вразливими категоріями працюючих в цьому плані є працівники бюджетної сфери. Тому Територіальною угодою між виконавчим органом Київської міської ради, Об'єднанням організацій роботодавців м.Києва та Київською міською радою профспілок на 2012-2013 роки працівникам бюджетної сфери передбачено встановлення муніципальної надбавки в розмірі від 20 до 50 відсотків посадового окладу.
Профспілки виступають за необхідність розв'язання проблеми легалізації заробітної плати, але не за рахунок послаблення позицій мінімальної заробітної плати, як мінімальної державної гарантії, і не за рахунок послаблення позицій людини праці перед державою та у відносинах з роботодавцем, як це запропоновано останніми законодавчими пропозиціями Уряду.
З метою легалізації заробітної плати у місті Києві функціонує робоча група, яка розглядає на своїх засіданнях питання виплати завідома заниженого розміру заробітної плати за участю керівників підприємства, які допустили порушення законодавства у сфері оплати праці.
Не один рік у Київській міськдержадміністрації працює Тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат) у м.Києві, яка має вирішувати питання погашення боргів із заробітної плати на підприємствах міста. Але, нажаль, таке ганебне явище , як зоборгованість роботодавців перед працівниками по заробленій ними заробітній платі досі має місце.
Станом на 01.09.2012 заборгованість по зарплаті у м. Києві за даними міського Статуправління на 48 підприємствах становила - 71,7млн.грн.. Скорочення боргів з початку року відбулося лише на 1,2відсотки або 1млн.грн.
2. Заохочення гідної праці та покращення спроможності української робочої сили щодо працевлаштування передбачає:
- ухвалення концепції соціально-орієнтованої економіки з визначенням стратегічних і тактичних пріоритетів соціального розвитку з орієнтацією на внутрішній ринок;
- мотивація легальної зайнятості та консолідації зусиль соціальних партнерів проти тіньової зайнятості;
- сприяння збільшенню попиту на працю шляхом державного замовлення на створення об'єктів соціальної інфраструктури;
- розроблення заходів захисту внутрішнього ринку праці та виваженої політики щодо застосування праці іноземців;
- законодавче врегулювання умов найму та соціального захисту працівників, що виконують роботу на дому або в інших нестандартних умовах зайнятості, заборона застосування нетипових форм зайнятості, при яких втрачаються прямі відносини між працівником і роботодавцем;
- створення державної системи прогнозування професійного розвитку ринку праці;
- збільшення державного та корпоративного фінансування професійної освіти молоді і підвищення кваліфікації працівників;
- забезпечення державної підтримки професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років, створення передумов для навчання протягом трудового життя.
3. Удосконалення систем соціального захисту.
Одним із важелів Гідної праці є забезпечення справедливого оподаткування доходів найманих працівників, яке б надавало стимул людині до праці.
Вирішенням цієї проблеми має бути внесення змін до Податкового кодексу України щодо введення неоподаткованого мінімуму доходів громадян на рівні мінімальної заробітної плати, замість існуючої на сьогодні соціальної податкової пільги.
До вирішення питання зайнятості таких категорій громадян, як молодь, що закінчила навчання та не має досвіду роботи, та громадян, яким до настання пенсії за віком залишилося десять і менше років, за пропозицією профспілок до Закону України „Про зайнятість населення” передбачено преференції у працевлаштуванні. Згідно статті 25 роботодавцю, який влаштовує на нове робоче місце громадян з вищезазначених категорій, строком не менше ніж на два роки, щомісячно компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного страхового внеску за відповідальну особу.
Начальник управління
з питань соціально-економічних відносин
Олена Панова
У червні 2010 року Президентом України проголошена Програма „Україна для людей”. В рамках цієї програми розроблено „Програму гідної праці для країни” на 2012-2015 роки, яка підписана у Женеві 12 червня 2012 року. У цій Програмі запропонована політика глибоких реформ і систематичної модернізації країни, всіх сфер суспільного життя та всіх напрямків соціально-економічного розвитку.
Сторінка 120 із 121