вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001

Опитування

Чи вважаєте Ви обгрунтованими тарифи на житлово-комунальні послуги для населення?
457422
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
170
305
1869
5312
457422

Час: 2018-11-18 04:28:19
Visitors Counter

Важливо !

1. Бюджетна сфера та комунальні підприємства

Згідно статистичних даних станом на 01.01.2017 в місті Києві відсутня прострочена заборгованість із виплати заробітної плати в бюджетних установах, які фінансуються з бюджету міста Києва.

В той же час на 01.01.2017 мала місце заборгованість із заробітної плати на 2 комунальних підприємствах, а саме:

  • Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737 – 278,7 тис. грн. Борг виник у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням з бюджету м. Києва коштів за поховання пільгових категорій населення. Протягом 2016 року обсяг заборгованості зменшився на 44% або на 0,2 млн грн;

  • КП “Автотранспортне підприємство Оболонського району м. Києва”– 124,8 тис.грн. Борг виник у зв’язку з несвоєчасним надходженням коштів за надані послуги. Найбільшими дебіторами є Оболонська РДА, КП “Оболонь-Ліфтсервіс”. Протягом 2016 року обсяг заборгованості збільшився на 3,9% або на 4,7 тис. грн;

2. Загальна ситуація

Згідно попередніх статистичних даних на 01.01.2017 борг із виплати заробітної плати по місту склав майже 76,5 млн грн, що на 2,5% або на 2,0 млн грн менше у порівнянні до попереднього місяця та на 2% або на 1,5 млн грн більше у порівнянні до початку 2016 року.

Заборгованість із заробітної плати на 01.01.2017 мала місце на 67 столичних підприємствах, у тому числі:

  • Державний сектор (33 підприємства) – 47,9 млн грн або 62,6 % від загальної суми боргу по місту ;

  • Комунальний сектор (2 підприємства) – 0,4 млн грн (0,5 %);

  • Недержавний сектор (32 підприємства) – 28,2 млн грн (36,9 %).

В розрізі категорій боржників ситуація має наступний вигляд:

  • 54 діючих (економічно активних) підприємств – 59,4 млн грн або 77,6% від загального боргу;

  • 5 підприємств, які перебувають в стадії банкрутства – майже 10,0 млн грн або 13,1%;

  • 8 економічно неактивних підприємств - 7,1 млн грн (9,3 %).

3. Найбільші боржники

Серед державних, найбільшими боржниками залишаються підприємства, які: входять до складу ДК «Укроборонпром» – 25,1 млн грн (ДП НДІ «Квант» – 7,8 млн грн; ДП КНДІ гідроприладів – 5,6 млн грн; ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» – 3,6 млн грн; ДП НДІ «Буран» – 3,4 млн грн; ДПКДЗ «Буревісник» – 2,5 млн грн; ДП «НДІ навігації і управління» – 2,0 млн грн тощо); знаходяться у сфері управління Мінрегіонбуду – 9,3 млн грн (ДП ПІ «Укрметротунельпроект» – 4,7 млн грн; ДП «Київдіпротранс» – 3,3 млн грн; Український державний науково-дослідний та проектний інститут «УкрНДІпроектреставрація» – 0,5 млн грн тощо); Міністерства аграрної політики та продовольства України – 4,6 млн грн (ДП УДАП «УкрДАГП» - майже 2,3 млн грн; ДП «Українська державна база авіаційної охорони лісів» - майже 1,0 млн грн; ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - майже 0,7 млн грн; ДП «Український науково-дослідний та проектний інститут харчової промисловості» - 0,7 млн грн тощо); Міністерства екології та природних ресурсів України – 2,2 млн грн (ДП «Держекоінвест» – 2,2 млн грн); Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – 1,8 млн грн (Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики» – 1,2 млн грн, ДП «Інститут підготовки кадрів промисловості» – 0,5 млн грн тощо); Фонду державного майна України – 1,2 млн грн (ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» – 1,2 млн грн. тощо).

Основна причина наявності боргу на державних підприємствах міста - це брак обігових коштів через:

    • відсутність державних замовлень на їх продукцію;

    • несвоєчасні розрахунки замовників за виконані роботи;

    • втрата ринку збуту (основні замовники - підприємства Російської Федерації).

Серед підприємств-боржників із заробітної плати недержавного сектору, найбільший обсяг заборгованості склався на: ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» – 4,4 млн грн; ТОВ «ГРУП ДФ Інтернешнл Юкрейн» – 3,9 млн грн; ТОВ Авіакомпанія «Марс» - 3,4 млн грн; ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» - 3,2 млн грн; ПАТ «Банк національної інвестиції» – 2,4 млн грн; ПАТ «Комерційний банк «Союз» – 2,3 млн грн тощо.

Основна причина наявності боргу на підприємствах недержавного сектору – це брак обігових коштів через:

    • різке зменшення обсягу замовлень або ж взагалі їх відсутність;

    • несвоєчасні розрахунки замовників за виконані роботи;

    • неефективне управління майном;

    • ліквідація установ фінансової сфери (банків), погашення заборгованості у яких здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Ситуація по районах

Розподіл загальної суми боргу із заробітної плати по місту в розрізі районів має наступний вигляд:

Шевченківський – 26,8 млн грн або 35,0% (14 підприємств – боржників. Найбільша кількість серед районів). До початку 2016 року заборгованість зросла на 60% або на 10 млн грн;

Печерський – 22,1 млн грн або 28,9 % (13 підприємств-боржників). До початку 2016 року заборгованість зросла на 1,4% або на 0,3 млн грн;

Солом’янський – 12,9 млн грн або 16,9% (8 підприємств – боржників). До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 25,4% або на 4,4 млн грн;

Дніпровський – 4,6 млн грн або 6 % (10 підприємств-боржників). До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 2,1% або на 0,1 млн грн;

Дарницький – 2,9 млн грн (3,8%) в районі нараховується 2 підприємства-боржника. До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 37% або на 1,7 млн грн;

Голосіївський – 2,6 млн грн або 3,4% (8 підприємств-боржників). До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 36,6% або на 1,5 млн грн;

Подільський – 2,2 млн грн або 2,9% (7 підприємств – боржників). До початку 2016 року заборгованість зросла на 46,7% або на 0,7 млн грн;

Оболонський – 2,2 млн грн або 2,9% від загальної суми боргу, в районі нараховується 3 підприємства-боржника. До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 35,3% або на 1,2 млн грн;

Святошинський – 0,3 млн грн або 0,4% (2 підприємства – боржника). До початку 2016 року заборгованість зменшилась на 66,7% або на 0,6 млн грн

Заборгованість із виплати заробітної плати відсутня у Деснянському районі.

Вжиті заходи у 2016 році.

Структурними підрозділами з питань праці проводиться постійний (оперативний) моніторинг стану погашення заборгованості із виплати заробітної плати на столичних підприємствах, а також аналізуються причини виникнення цієї заборгованості.

За результатами моніторингу та проведеного аналізу до контролюючих та правоохоронних органів надсилаються інформаційні довідки по підприємствах – боржниках для вжиття відповідних заходів реагування та притягнення керівників до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства.

Так, протягом січня-грудня 2016 року структурними підрозділами з питань праці міста:

  • проаналізовано ситуацію на 438 підприємствах-боржниках із виплати заробітної плати, інформацію по яких передано до контролюючих та правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів реагування до посадових осіб підприємств за порушення законодавства про працю та оплату праці;

  • керівникам підприємств надано 795 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства та недопущення їх в подальшому.

  • надіслано 185 листів - звернень (подань) до власників або уповноважених ними органів по 169 підприємствах-боржниках щодо сприяння погашенню боргів та притягнення до відповідальності посадових осіб цих підприємств.

За інформацією Головного управління Держпраці у Київській області за результатами направлених матеріалів перевірок до правоохоронних органів протягом 2016 року, зареєстровані кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 175 КК України:

  • проводиться досудове розслідування - Український державний науково-дослідний та проектний інститут «УкрНДІпроектреставрація»;

  • чотири державних підприємства внесено до єдиного реєстру державних розслідувань (ДП «Науково-дослідний інститут «Квант», ДП «Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України», ДП Київський механічний завод Міністерства оборони України.

Крім того, протягом 2016 року на чотирьох підприємствах звільнено керівників (ДП «Квант»; «Київський механічний завод»; ДП «Інтелзахист» та ДП «Укроборонресурси»); попереджено керівників ДП «Судовий будівельно-експертний центр» та ДП «Укрметротунельпроект».

Протягом січня-грудня 2016 року проведено 142 засідання тимчасових комісій (у т. ч. у грудні - 12 засідань), на яких заслухано 735 керівників підприємств-боржників, всіх їх попереджено про відповідальність за порушення законодавства про працю та оплату праці.

З керівниками підприємств-боржників також проводиться відповідна робота щодо:

  • активізації здійснення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості за виконані роботи та надані послуги та спрямування отриманих коштів, у першу чергу, на погашення боргів із заробітної плати;

  • скорочення непродуктивних витрат та оптимізація структури тощо;

  • складання графіків погашення заборгованості із заробітної плати в найкоротші терміни, з урахуванням фінансово-економічних можливостей підприємств та забезпечення їх виконання.

За даними органів державної статистики протягом січня – грудня 2016 року в переліку боржників із виплати заробітної плати рахувалось 140 столичних підприємств у тому числі: 57 державного сектору, 4 комунальних підприємства та 79 підприємств недержавного сектору.

Завдяки вжитим спільним заходам за вказаний період у повному обсязі погасили заборгованість 70 підприємства на загальну суму 21,7 млн грн, а саме: 2 комунальних підприємства на суму 1,1 млн грн, 44 підприємства недержавного сектору – майже на 13,0 млн грн та 24 державних підприємства – на 7,7 млн грн.

Крім того зменшили заборгованість 25 підприємств на загальну суму 34,8 млн грн.

 

14 квітня п. р. на засіданні Спільного представницького органу Федерації профспілок України має розглядатися проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру мінімальної заробітної плати». Згідно з цим проектом закону пропонується розмір мінімальної заробітної плати індексувати в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, з урахуванням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

З пояснювальної записки щодо обґрунтування необхідності прийняття вищезазначеного проекту закону діючий механізм індексації грошових доходів громадян є недосконалим і не вирішує завдання щодо підтримання достатнього життєвого рівня працюючого населення в умовах інфляції, зокрема не передбачена індексація розміру державної соціальної гарантії – мінімальної заробітної плати. Внаслідок цього працівники, які отримують найнижчі зарплати, позбавлені можливості отримання компенсації втрати доходів у зв’язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг.

Згідно із Законом України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.

Статтею 9 цього закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їхніх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що прожитковий мінімум в Україні розраховується на одну працездатну особу та не враховує низку життєво необхідних витрат на придбання або оренду житла, освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги, податку на доходи фізичних осіб тощо.

Вже сім років поспіль Мінсоцполітики не виконує рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, відповідно до якого прожитковий мінімум для працюючих осіб підлягає збільшенню на розмір податку на доходи фізичних осіб, і оприлюднює фактичний розмір прожиткового мінімуму без врахування зазначеної складової.

Внаслідок необ’єктивного визначення фактичного прожиткового мінімуму для працездатної особи в січні 2015 року розмір мінімальної заробітної плати був штучно занижений на 717 грн або на 58,9% (фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб скоригований на податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у цінах січня ц.р. становив – 1935 грн).

Таким чином, працюючу людину не тільки позбавляють можливості задовольняти свої основні життєві потреби, її фактично прирікають недоїдати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата в чергове заморожена на рівні грудня 2013 року у розмірі 1218 грн, що призводить до порушення норм Конституції України про недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, зокрема права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

За офіційними даними Держстату України індекс споживчих цін у 2014 році склав 124,9%. Враховуючи прогноз індексу споживчих цін у 2015 році на рівні 126,7%, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати у грудні 2015 року лише на 13% до 1378 грн не компенсує загальний рівень інфляції в 2014-2015 роках.

Штучне заниження офіційних розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати вже призвело до того, що вони перестали виконувати функції державних соціальних стандартів та гарантій і перетворилися в «розрахункові показники» збалансування Державного бюджету України.

Будемо сподіватися, що влада прислухається до думки профспілок усієї України щодо внесення змін до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру мінімальної заробітної плати».

Управління з економічних питань та соціального
діалогу Київської міської ради профспілок

Нестабільна політична та соціально-економічно ситуація в державі негативно впливає на стан своєчасної виплати заробітної плати як у столиці так і в цілому по Україні.

На 1 березня 2015 розмір невиплачених зарплат збільшився на 7,5% порівняно з минулим місяцем п. р. до 1,574 млрд гривень, склавши на 1 березня 2015 р. ‑ 25,266 млн гривень.

При цьому заборгованість з держбюджету становила 23,718 млн гривень, а заборгованість з виплати зарплати за рахунок коштів місцевих бюджетів ‑ 1,548 млн гривень.

За оперативними даними Головного управління статистики у м. Києві, на 18 березня 2015 року по столичному регіону сума невиплаченої заробітної плати по підприємствах, що надають статистичну звітність з праці, становить 70027,3тис. гривень.

До складу підприємств, що мають заборгованість з виплати заробітної плати, входять економічно-активні підприємства:
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «ОРІОН» ‑ 7666,9 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «КВАНТ» -5654,6 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ УКРМЕТРОТУНЕЛЬПРОЕКТ» ‑ 4646,7 тис. грн;
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР» ‑ 3825,8 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «БУРАН» ‑ 2713,5тис. грн;
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО» ‑ 2636,3 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАВОД «АРСЕНАЛ» ‑ 2635,3 тис.грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ГІДРОПРИЛАДІВ» ‑ 2338,9 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДЕРЖЕКОІНВЕСТ» ‑ 1852,2 тис. грн;
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ НАВІГАЦІЇ І УПРАВЛІННЯ» - 1823,3 тис. грн
та інші.

Всього заборгованість по економічно активним підприємствам міста складає 60366,4 тис. гривень.

Останнім часом у переліку боржників збільшилася кількість комунальних підприємств міста. Так заборгованість мають:
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖИТЛОСЕРВІС «ПРИОЗЕРНЕ» ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ У МІСТІ КИЄВІ ‑ 1066,1 тис. грн;
КОМУНАЛЬНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО №273901 ‑ 467,2 тис. грн;
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ-2» ‑ 199,8 тис. грн;
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ-9» ‑ 184,8 тис. грн;
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» ‑ 95,2 тис. грн.

Заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах, підпорядкованих місту складає - 2012,1 тис. гривень.

З минулого року суттєво збільшився перелік приватних підприємств, які мають заборгованість із виплати заробітної плати.

Заборгованість по підприємствам-банкрутам, із урахуванням боргів за минулий період, на сьогодні складає 5596,9 тис.грн. Економічно неактивні підприємства мають сплатити своїм працівникам 4064 тис.грн.

Слід відмітити, що у місті відсутня заборгованість із зарплати в бюджетних установах та організаціях, що фінансуються за рахунок коштів міського бюджету.

Однією з головних причин виникнення та наявності заборгованості по зарплаті є низький рівень кількості укладених договорів на виконання робіт та послуг, дебіторська заборгованість за виконані роботи, особливо підприємств оборонної промисловості.

Основна причина боргу на підприємствах-боржниках – брак обігових коштів у зв’язку з несвоєчасними розрахунками замовників за виконані роботи (надані послуги), різке зменшення обсягів замовлень або взагалі їх відсутність.

З метою визначення шляхів ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, міською Тимчасовою комісією з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат при Київській міськдержадміністрації за участі профспілок проводяться засідання, на яких заслуховуються керівники та головні бухгалтери підприємств.

З керівниками підприємств-боржників проводиться робота щодо скорочення непродуктивних витрат та оптимізації структури підприємств, активізації здійснення претензійно-позовної діяльності, пов’язаної зі стягненням дебіторської заборгованості та спрямування отриманих коштів на погашення боргів із заробітної плати, складання графіків погашення заборгованості із зарплати в найкоротші терміни, з урахуванням фінансово-економічних можливостей підприємств та забезпечення їх виконання.

За результатами засідань приймаються відповідні рішення та пропозиції щодо шляхів, механізмів і способів вирішення проблемних питань погашення на підприємствах заборгованості із заробітної плати в найкоротші терміни та недопущення їх виникнення у подальшому.

Олена ПАНОВА,
заступник голови – начальник управління з
економічних питань та соціального діалогу
Міськпрофради

budg2

У Державному бюджеті на 2014 рік мінімальну заробітну плату встановлено з 1 січня 2014 р. у розмірі 1218 гривень ( на рівні грудня), з 1 липня 2014 р. — 1250 гривень, з 1 жовтня 2014 р. — 1301 гривню, у погодинному розмірі: з 1 січня –7,3 гривні (на рівні грудня), з 1 липня –7,49 гривні, з 1жовтня -7,8 гривні.

Приріст середньорічного розміру мінімальної заробітної плати у 2014 році порівняно з 2013 роком становитиме 8,2 відсотка.

В пояснювальній записці до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" в бюджетній сфері посадовий оклад працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у 2014 році запропоновано  визначити: з 1 січня 2014 р. у розмірі 852 гривні (встановлений з 1 січня 2013 року), з 1 липня 2014 р. — 890 гривень, з 1 жовтня 2014 р. — 1011 гривень. Приріст середньозваженого річного показника в порівнянні зминулим роком становитиме 5,7%.

У Державному бюджетіу України на 2014 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить з 1 січня — 1176 гривень, з 1 липня —1207 гривень, з 1 жовтня — 1256 гривень, зокрема для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня — 1032 гривні, з 1 липня — 1059 гривень, з 1 жовтня — 1102 гривні (середньорічний розмір становитиме 1056 гривень, підвищення порівняно з минулим роком становитиме 8,1 відсотка);

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 1286 гривень, з 1 липня —1320 гривень, з 1 жовтня — 1373 гривні (середньорічний розмір становитиме 1316 гривень, підвищення порівняно з минулим роком складе 8,2 відсотка);

працездатних осіб: з 1 січня — 1218 гривень, з 1 липня — 1250 гривень, з 1 жовтня — 1301 гривню (середньорічний розмір становитиме 1247 гривень, підвищення порівняно з минулим роком становитиме 8,2 відсотка);

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 949 гривень, з 1 липня — 974 гривні, з 1 жовтня — 1014 гривень (середньорічний розмір становитиме 971 гривню, підвищення порівняно з минулим роком становитиме 8 відсотків)

Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати

Відповідно до ст..115 КЗпП України і ст..24 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний здійснювати виплату заробітної плати найманим працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 (з урахування внесених змін за постановами від 06.08.2001 № 958 та від 31.03.2003 № 430).

Компенсація проводиться за рахунок тих самих джерел, що і виплати заробітної плати, з яких вона нараховується.

Нарахування компенсації провадиться один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.

Якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 100%, компенсація не нараховується.

Сума компенсації заробітної плати розраховується як добуток нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків та обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Тобто в розрахунку компенсації бере участь сума заробітної плати, що підлягає виплаті на руки працівнику.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації, у свою чергу, розраховується шляхом множення місячних індексів споживчих цін, що публікуються Держкомстатом, за весь період невиплати заробітної плати, а саме: з місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати, по місяць, що передує виплаті заборгованості.

Приклад. Підприємство не виплатило працівнику заробітну плату за серпень 2011 року. Невиплачена заробітна плата за серпень 2011 року в сумі 2500 грн. виплачується в січні 2013 року.

Індекс споживчих цін у відсотках

2011 рік 2012 рік
січень 100,2
лютий 100,2
березень 100,3
квітень 100,0
травень 99,7
червень 99,7
липень 99,8
серпень 99,6 серпень 99,7
вересень 1,001 вересень 100,1
жовтень 1,000 жовтень 100,0
листопад 1,001 листопад 99,9
грудень 1,002 грудень 100,2

Приріст індексу споживчих цін за період невиплати зарплати за серпень 2011 року становить 0,2%

(1,001*1,000*1,001*1,002*1,002*1,002*1,003*1,000*0,997*0,997*0,998*0,997*1,001* 1,000*1,000*0,999*1,002*100-100)

Компенсація заборгованої заробітної плати за серпень 2011 року становить 5 грн. (2055 грн.*0,2%-100).

За листопад-грудень 2011 року і за січень-грудень 2012 року компенсація не нараховується, оскільки індекс споживчих цін за період невиплати зарплати не перевищував 100%.

С.В.Конопацька, заступник начальника управлінняз соціально-економічних відносин Міськпрофради

Відповідно до статті 8 Закону України від 24.03.1995 № 108 „Про оплату праці”, умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 30.08.2002 3 1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” затвердив Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Установив діапазон встановлення посадових окладів окремих категорій працівників, розміри надбавок та доплат працівникам.

Керівникам бюджетних установ надано право встановлювати конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них працівникам цих установ, закладів та організацій, затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.

Виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань Постановою КМУ № 1298 не передбачено.

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань передбачена Постановами Кабінету Міністрів України лише окремим категоріям працівників бюджетної сфери: працівникам державних і комунальних бібліотек (Постанова КМУ від 22.01.2005 № 84), працівникам музеїв комунальної власності (Постанова КМУ від 22.01.2005 № 82), професійним, творчим працівникам театрів, державної та комунальної власності (Постанова КМУ від 14.07.2006 № 980).