вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-272-11-47

Опитування

Чи вважаєте Ви обгрунтованими тарифи на житлово-комунальні послуги для населення?
692970
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
223
151
223
3630
692970

Час: 2021-04-12 16:39:19
Visitors Counter

Важливо !

Без названия
Загальновідомо, що порушення законів про оплату праці вкрай негативно впливає на життєвий рівень працівників і членів їх сімей та нерідко знижує зацікавленість працюючих у належному виконанні своїх трудових обов’язків.
   Із положень ст.ст. 3, 43 Конституції України, ст. 3 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V випливає, що утвердження і забезпечення права на своєчасну і повну винагороду на виконану працю визнається головним обов’язком держави.
  На жаль, доводиться констатувати значне зростання заборгованості з оплати праці у Києві. Так, за даними виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), борг перед працівниками з початку року зріс на 117,7 млн грн і на 1 лютого 2021 року становить 457,8 млн грн. Заборгованість із заробітної плати мають 179 підприємств, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва. Підприємствами, що перебувають в стадії банкрутства не виплачено 49,7 млн грн заборгованої зарплати, економічно неактивними – 23,3 млн грн.
   Нагадаємо, що 11 березня 2020 року Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів проведено слухання на тему: «Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати». У рамках підготовки та участі у цих слуханнях профспілками було надано низку пропозицій, у тому числі щодо покладання на роботодавця обов’язку виплачувати працівникові у разі порушення строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення) пеню у розмірі 0,5 відсотка суми боргу за кожен календарний день такої затримки. За результатами комітетських слухань Кабінету Міністрів України було рекомендовано забезпечити підготовку з урахуванням позицій сторін соціального діалогу та подання до Верховної Ради України низки законопроектів щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати.
   Наведені вище пропозиції профспілок знайшли своє відображення у проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати», реєстр. № 3264. Проте Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 20 травня 2020 року прийняв рішення щодо необхідності доопрацювання законопроєкту, реєстр. № 3264, повернувши його суб’єкту права законодавчої ініціативи без розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. За висновком Комітету, розробники законопроекту всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України не подали відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) для реалізації запропонованих законодавчих положень.
   На наш погляд, у контексті озвученої проблематики важливим є проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця», реєстр. № 3332.
Цим законопроектом пропонується визначити, що Україна бере на себе зобов’язання, які випливають із частини III Конвенції Міжнародної організації праці № 173 щодо задоволення вимог працівників на отримання заробітної плати через установу-гарант, якщо роботодавець не може здійснити цю виплату через свою неплатоспроможність.
   Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року № 1164-IX «Про порядок денний п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання» проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця», реєстр. № 3332 включено до порядку п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
   З метою забезпечення достатнього правового захисту трудових прав працівників на законодавчому рівні      Київською міськпрофрадою запропоновано долучитися до роботи над відповідними законопроєктами народних депутатів України, обраних по одномандатних виборчих округах міста Києва №.№ 211–223 (суб’єкт висування – політична партія «Слуга народу»).
   Крім того, Київською міськпрофрадою як однією із сторін соціального діалогу надіслано листа Голові Київської міської державної адміністрації, міському голові Віталію КЛИЧКУ щодо необхідності посилення державного контролю за додержанням конституційного права працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати керівниками підприємств, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва.