Київська
міськпрофрада
вул. Хрещатик, 16, м.Київ, 01001
+380-44-351-21-56
Фотогалерея
Опитування
Газета
Загальноміські збори представників профспілок Києва з участю голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова звернулися в четвер до нього з вимогою вирішити питання фінансування життєдіяльності столиці і виплати зарплати та надбавок працівникам бюджетної сфери міста. Задля цього зібрання закликало всі політичні сили провести засідання сесії Київради з цього питання.
Детальніше: Профспілки Києва закликали провести сесію міськради
Основні напрямки розвитку сфери зайнятості знайшли відображення в новому Законі України „Про зайнятість населення”, який набрав чинності з 1 січня 2013 року і має поліпшити ситуацію на ринку праці. Документ містить низку важливих інновацій, що стосуються всіх основних фігурантів ринку праці. А саме: йдеться про роботодавців і найманих працівників, молодь, яка розпочинає трудову діяльність, і громадян старшого віку. Торкнуться новації й державних установ, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення, а також здійснюють контроль за додержанням законодавства про зайнятість. Не обійшов закон і приватні компанії, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
У чому ж полягають законодавчі новації? Зупинимося на основних, а саме:
По-перше, за новим Законом статус безробітного, у разі відсутності підходящої роботи, надається з першого дня реєстрації не залежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Встановлено максимальний розмір виплат допомоги по безробіттю, але не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму (мінімум – 1 118 грн.; максимум – 4 472 грн.).
По-друге, молодим спеціалістам, які погодяться працювати у сільській місцевості, при умові укладання трудового договору на строк не менше, як 3 роки, надаватимуться „стартові виплати” у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 11 180 грн.) та житло на строк його роботи. У разі якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.
По-третє, особи старші за 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років і чия професія не затребувана на ринку праці, матимуть право до досягнення пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для безкоштовного перенавчання або підвищення кваліфікації на суму, яка не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
Порядок видачі ваучерів та перелік професій, спеціальностей та напрямків підвищення кваліфікації, для навчання за яким може бути виданий ваучер, затверджує Кабінет Міністрів України.
По-четверте, кадровим агентствам заборонено брати гроші з шукачів роботи по працевлаштуванню. Новим законом передбачено, що оплата послуг з працевлаштування здійснюється винятково роботодавцем, якому надано такі послуги. Це може привести діяльність кадрових агенцій у відповідність до європейських стандартів.
По-п'яте, студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право на стажування у роботодавців строком до шести місяців. До їхньої трудової книжки в обов'язковому порядку буде внесено запис про проходження стажування, що свідчитиме про набуття певного досвіду роботи. При цьому, якщо стажування оплачується, роботодавець не сплачуватиме єдиний соціальний внесок із зарплати. На період стажування на стажерів поширюються всі права і соціальні пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні посади.
По-шосте, законом передбачено, що роботодавцю, який працевлаштовуватиме на новостворені робочі місця молодь на перше робоче місце, осіб віком від 50 років та інших з числа неконкурентноспроможних громадян на ринку праці строком не менше ніж на два роки, компенсуватимуться витрати, пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску без обмеження у розмірі заробітної плати протягом першого року.
Встановлено, що роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць та виплату заробітної плати у розмірі не нижче трьох мінімальних заробітних плат, у наступному році має право на зменшення розміру єдиного соціального внеску.
А суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних строком не менше ніж на два роки, протягом першого року отримує щомісячну компенсацію у розмірі мінімального страхового внеску.
З метою захисту від проявів дискримінації у сфері зайнятості, з 1 січня 2013 року забороняється в оголошеннях (рекламах) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особам певної статі), а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Роботодавці зобов'язані забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства у сфері оплати праці, охорони і гігієни праці.
Роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховання трудових відносин.
Начальник управління
з соціально-економічних відносин Міськпрофради
О.Л.Панова
Об’єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок», розглянувши законопроект «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР», який 7 листопада 2012 року було розміщено для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі та вважає вказаний законопроект не припустимим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Окрім того, дії суб’єкта законодавчої ініціативи щодо подальшого прийняття такого законопроекту можуть дискредитувати Україну, як правову державу з усіма її гарантіями законності та принципами непорушності права власності.
Київська міська рада профспілок виступає категорично проти зазначеного закону та повністю підтримає думку Федерації профспілок України, яка була висловлена в листі від 26.11.2012 № 11/01-07/2108 Міністру економічного розвитку і торгівлі України Порошенку П.О. у якому повідомляється про те, що вказаний законопроект ні в якому разі не повинен бути прийнятим у зв’язку з тим, що він суперечить чинному законодавству.
У листі ФПУ наголошується: поданий законопроект розцінюється з одного боку – як такий, що обмежує права власності (ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України), з іншого – він не відповідає міжнародним актам, а саме – Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Україною.
Обурює те, що провладні структури після кількох років забуття знову повертаються до питання правонаступництва на майно громадських організацій колишнього СРСР, що знайшло своє відображення у Законі України «Про управління об’єктами державної власності». У ньому сказано, що Фонд державного майна України відповідно до законодавства: «здійснює право розпорядження майном, що перебуває на балансі цих організацій і... яке має статус державного, встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави у майні цих організацій, розташованих на території України» (стаття 7 закону). Формулювання вражають своїми правовими ребусами. Наприклад, як на території держави на 16-му році її незалежності можуть знаходитися такі організації, і, що цікаво, зі своїм майном? А як воно одночасно може мати правовий статус державного і яким чином воно могло у них з’явитися?
Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2007 року на зустрічі з профспілковими активістами у Будинку профспілок заявив про не підтримання цього закону і рішення застосувати щодо нього режим вета.
Здавалося б, до цього питання у такому трактуванні ВР вже не буде повертатися. Але як бачимо держава не хоче зупинятися і намагається забрати все майно громадських організацій собі, чим саме дискредитує себе ще більше як в середині держави так і на міжнародній арені.
Влада своїми діями намагається, в супереч норм чинного законодавства, зневажаючи думкою власного народу та здоровим глуздом залякати нас, за для подальшого занепаду Української держави, як демократичної країни. Даний факт є неприпустимим і тому ми повинні відстоювати свої права і не боятися захищатися, навіть від тих, хто давав клятву слугувати народу, а насправді скоріш за все керуються своїми інтересами.
Ростислав Чаруха, завідувач профспілковою адвокатурою.
За гідну працю.
Вона передбачає забезпечення сталого економічного зростання і створення нових робочих місць, підтримку макроекономічної стабільності, високого рівня та якості життя українського народу, перетворення України на сучасну державу з конкурентноспроможною економікою 21-го сторіччя.
„Програма гідної праці для країни” (ПГПК) є продовженням спільної роботи із заохочення принципів гідної праці в Україні на основі тристороннього соціального діалогу, збалансованого зростання та гідної зайнятості, соціального розвитку, підвищення рівня життя чоловіків та жінок.
Вищезазначена Програма спрямована на тісніше співробітництво між МОП та її тристоронніми партнерами в Україні, а також на подальше розширення діяльності МОП у країні з метою впровадження позитивних змін у соціальній та трудовій сферах.
Концепція гідної праці реалізується за наступними напрямками:
1. Зміцнення інституцій соціального діалогу з метою посилення їхньої участі в управлінні ринком праці.
З перших років незалежності в Україні ідеологія соціального партнерства визнана Урядом, роботодавцями і профспілками. За минулий період вибудовано цілісну систему діалогових відносин між ними, яка включає законодавчу базу, різні інституційні органи та форми взаємодії у рамках тристороннього співробітництва.
Інституційними органами тристороннього співробітництва на національному рівні є Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України й Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення. Україна є єдиною з колишніх радянських республік, де після набуття незалежності на тристоронній основі запроваджено управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, хоча цей процес не завершено щодо управління Пенсійним фондом.
За ініціативи профспілок міста створено Тристоронню соціально-економічну раду за участю роботодавців та влади міста. Щомісячно проводяться розширені засідання ТСЕР, на яких розглядаються проблемні питання, пов'язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати, виконанням зобов'язань сторін Регіональної угоди, створених умов праці для працівників виробничої та бюджетної сфер, проблем, пов'язаних з розвитком підприємництва, малого та середнього бізнесу, а також проблем, пов'язаних з життєдіяльністю міста, як приклад – проблема організації шкільного харчування.
Основною й найбільш результативною формою соціального діалогу є укладення і виконання колективних договорів та угод.
Київська Міськпрофрада щорічно проводить конкурс серед підприємств своїх членських організацій на кращий колективний договір.
З метою розповсюдження досвіду колдоговірного регулювання соціально-економічних відносин на локальному рівні профспілки міста вийшли з ініціативою до роботодавців та влади міста провести аналогічний конкурс на міському рівні.
За формами, сферою поширення та охоплення соціальних і економічних проблем, соціальний діалог у м.Києві є впливовим суспільним регулятором.
Разом з тим, якщо оцінювати його за критеріями ефективності щодо досягнення позитивних результатів у сфері гідної праці, соціальний діалог поки що не досяг бажаної мети.
Занижений розмір мінімальної заробітної плати є однією з причин бідності серед працюючого населення. Світова практика свідчить, що найбільш оптимальним є співвідношення, коли мінімальна зарплата становить 40-60 відсотків від середньої.
Найбільш вразливими категоріями працюючих в цьому плані є працівники бюджетної сфери. Тому Територіальною угодою між виконавчим органом Київської міської ради, Об'єднанням організацій роботодавців м.Києва та Київською міською радою профспілок на 2012-2013 роки працівникам бюджетної сфери передбачено встановлення муніципальної надбавки в розмірі від 20 до 50 відсотків посадового окладу.
Профспілки виступають за необхідність розв'язання проблеми легалізації заробітної плати, але не за рахунок послаблення позицій мінімальної заробітної плати, як мінімальної державної гарантії, і не за рахунок послаблення позицій людини праці перед державою та у відносинах з роботодавцем, як це запропоновано останніми законодавчими пропозиціями Уряду.
З метою легалізації заробітної плати у місті Києві функціонує робоча група, яка розглядає на своїх засіданнях питання виплати завідома заниженого розміру заробітної плати за участю керівників підприємства, які допустили порушення законодавства у сфері оплати праці.
Не один рік у Київській міськдержадміністрації працює Тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат) у м.Києві, яка має вирішувати питання погашення боргів із заробітної плати на підприємствах міста. Але, нажаль, таке ганебне явище , як зоборгованість роботодавців перед працівниками по заробленій ними заробітній платі досі має місце.
Станом на 01.09.2012 заборгованість по зарплаті у м. Києві за даними міського Статуправління на 48 підприємствах становила - 71,7млн.грн.. Скорочення боргів з початку року відбулося лише на 1,2відсотки або 1млн.грн.
2. Заохочення гідної праці та покращення спроможності української робочої сили щодо працевлаштування передбачає:
- ухвалення концепції соціально-орієнтованої економіки з визначенням стратегічних і тактичних пріоритетів соціального розвитку з орієнтацією на внутрішній ринок;
- мотивація легальної зайнятості та консолідації зусиль соціальних партнерів проти тіньової зайнятості;
- сприяння збільшенню попиту на працю шляхом державного замовлення на створення об'єктів соціальної інфраструктури;
- розроблення заходів захисту внутрішнього ринку праці та виваженої політики щодо застосування праці іноземців;
- законодавче врегулювання умов найму та соціального захисту працівників, що виконують роботу на дому або в інших нестандартних умовах зайнятості, заборона застосування нетипових форм зайнятості, при яких втрачаються прямі відносини між працівником і роботодавцем;
- створення державної системи прогнозування професійного розвитку ринку праці;
- збільшення державного та корпоративного фінансування професійної освіти молоді і підвищення кваліфікації працівників;
- забезпечення державної підтримки професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років, створення передумов для навчання протягом трудового життя.
3. Удосконалення систем соціального захисту.
Одним із важелів Гідної праці є забезпечення справедливого оподаткування доходів найманих працівників, яке б надавало стимул людині до праці.
Вирішенням цієї проблеми має бути внесення змін до Податкового кодексу України щодо введення неоподаткованого мінімуму доходів громадян на рівні мінімальної заробітної плати, замість існуючої на сьогодні соціальної податкової пільги.
До вирішення питання зайнятості таких категорій громадян, як молодь, що закінчила навчання та не має досвіду роботи, та громадян, яким до настання пенсії за віком залишилося десять і менше років, за пропозицією профспілок до Закону України „Про зайнятість населення” передбачено преференції у працевлаштуванні. Згідно статті 25 роботодавцю, який влаштовує на нове робоче місце громадян з вищезазначених категорій, строком не менше ніж на два роки, щомісячно компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного страхового внеску за відповідальну особу.
Начальник управління
з питань соціально-економічних відносин
Олена Панова
У червні 2010 року Президентом України проголошена Програма „Україна для людей”. В рамках цієї програми розроблено „Програму гідної праці для країни” на 2012-2015 роки, яка підписана у Женеві 12 червня 2012 року. У цій Програмі запропонована політика глибоких реформ і систематичної модернізації країни, всіх сфер суспільного життя та всіх напрямків соціально-економічного розвитку.
Соціальний діалог як процес уявляє собою взаємовідносини між трудовими колективами та роботодавцями, включаючи сюди інші об'єкти, такі як державні органи, міжнародні організації тощо. Але основними суб'єктами, що ініціюють процес соціального діалогу, є трудові колективи.
У складі трудового колективу працівники реалізують колективні трудові права. Оформлення волі трудового колективу у вигляді рішення загальних зборів (конференції) необхідне при встановленні і зміні колективних умов праці, укладенні колективного договору, затвердженні правил трудового розпорядку, вирішенні колективних трудових спорів.
Кожна із сторін трудових правовідносин має своїх представників, які є суб'єктами цих відносин, а саме представництва від трудових колективів, суб'єктами яких виступають профспілки (їх об'єднання), інші представники працівників, організацій роботодавців (їх об'єднання) вже є представницькими за своїм характером. Представництво у колективних трудових правовідносинах відбувається на підставі закону, внутрішнього правового акта організації, рішення профспілкового органу.
Отже, соціальний діалог являє собою процес, що виражається у реалізації колективних переговорів; колективних угод і колективних договорів; участі працівників та їх представників в управлінні організацією; взаємні консультації та інформування сторін соціального діалогу; примирно-посередницька процедура вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Слід зазначити, що колективні переговори є однією з найважливіших форм соціального діалогу між сторонами колективних трудових відносин, способом узгодження їх інтересів.
Основним напрямком діяльності професійних спілок є участь у колективно-договірному процесі і встановлення умов праці за погодженням з роботодавцем.
Держава впливає на соціально-трудові відносини через нормативні акти по мінімальним соціальним стандартам, нормативам, по умовам, режимам, безпеці праці тощо.
Укладання колективних договорів і угод свідчить про децентралізацію правового регулювання трудових відносин між власником і працівником. Колдоговір укладається на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності й господарювання, які використовують найману працю.
Колективний договорів укладається не тільки на виробничих підприємствах, але й у бюджетних установах, закладах освіти, охорони здоров'я, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.
На сьогодні це найважливіший локальний нормативно-правовий акт, що визначає умови праці, умови оплати праці, соціальні гарантії для працівників. Разом з тим, це не тільки правовий акт, але й акт соціального партнерства.
Колективний договір формується на основі таких принципів, як:
рівноправність сторін;
свобода вибору питання для обговорення;
добровільність прийняття обов'язків;
проведення систематичного контролю і взаємної відповідальності.
Активізації соціального діалогу в Україні повинен сприяти Закон „Про соціальний діалог в Україні”. Законом визначені основні правові засади організації та порядку ведення соціального діалогу в Україні з метою вироблення та реалізації державної соціальної й економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві.
О.Панова, начальник управління з соціально - економічних відносин, тел. 279-25-90
Право громадян на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку погоджується, гарантує Конституція України.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянам права на працю визначає Закон України „Про зайнятість населення”.
Право на соціальний захист у випадку безробіття з об'єктивних причин гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають зарплату або інших доходів, передбачених законодавством, і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Реалізація державної політики зайнятості населення, які тимчасово не працюють, здійснює державна служба зайнятості.
В 2011 році послугами Київського міського центру зайнятості скористались майже 45 тис. громадян, в тому числі 30 тисяч – перебували на обліку пошуку роботи, з них отримали статус безробітного, який надає право на отримання матеріального забезпечення, близько 20 тис. осіб. Майже 17 тисяч безробітних киян отримували допомогу по безробіттю, для цього було витрачено 123 млн. грн. з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Кількість незайнятих киян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 травня 2012 р. становила 7966 осіб з них кількість зареєстрованих безробітних становила 7546 осіб.
Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по м.Києву на 1 травня 2012 р. становив 0,4% населення працездатного віку. Середня тривалість зареєстрованого безробіття становила 4,6 місяця.
Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями до служби зайнятості, на кінець квітня становила 10,7 тис. У загальній кількості вільних робочих місць кожне п'яте було на підприємствах, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям, сьоме – на підприємствах переробної промисловості, дев'яте – на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, десяте – у державному управлінні або у закладах охорони здоров'я та надання соціальної допомоги.
За сприяння державної служби зайнятості у квітні 2012 р. було працевлаштовано 1006 осіб. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю, в квітні становила 5156 осіб, розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного становив 2352 грн.
С.Конопацька
(У статті використані дані Головного управління статистики у м.Києві).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), прийнято рішення щодо оптимізації тарифів на електричну енергію для населення з 1 травня 2012 року.
Станом на 01.04.2012 рівень тарифу на електроенергію для населення відшкодовував 25% економічно обгрунтованих витрат на її виробництво, передачу та постачання.
З метою недопущення збитків енергопостачальних компаній від здійснення постачання електричної енергії побутовим споживачам енергокомпаніям надається компенсація втрат (дотація), джерелом фінансування якої є оптова ринкова ціна на електричну енергію (постанова НКРЕ від 26.02.2001 № 184 „Про затвердження Положення про порядок надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії побутовим споживачам”). Сума компенсації втрат від здійснення постачання електроенергії населенню та населеним пунктам протягом січня-квітня 2012 року склала 10,84 млрд. грн. В загальному обсязі дотаційних сертифікатів це становить 90%.
Єдиним дієвим шляхом зменшення обсягів перехресного субсидіювання в електроенергетиці є поетапне приведення тарифів на електричну енергію для населення до економічно обгрунтуваного рівня.
Пунктом 131.1.4. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2013 роки „Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава” (далі – Національний план), затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 № 187/2012, визначено завдання видати нормативно-правові акти щодо поетапного скорочення перехресного субсидування в електроенергетиці для населення протягом поточного року.
Зважаючи на це, НКРЕ розглядає можливість здійснити заходи з приведення тарифів на електричну енергію для населення до економічно обгрунтованого рівня шляхом підвищення тарифу на електроенергію для населення, яке споживає понад 800 кВт·год на місяць.
Рішення щодо застосування фіксованих тарифів на електроенергію залежно від обсягів її споживання прийнято для додаткового захисту соціально уразливих верств населення, а також з метою стимулювання споживачів до енергозбереження. Такий підхід до встановлення цін на продукцію є сталим та широковідомим у світовій практиці тарифоутворення.
Порядок застосування тарифів не містить обмеження права споживачів отримувати необхідний обсяг електричної енергії та не нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами – умови оплати спожитої електроенергії є рівними для всіх споживачів, повністю відповідають законодавству у сфері захисту прав споживачів.
Для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу незалежно від обсягів споживання тариф не змінюється та є найнижчим у відповідній категорії.
Начальник управління
з соціально-економічних
відносин
О.Л.Панова
Одним з найактуальніших питань сьогодення залишається легалізація робочих місць та заробітної плати.
Працівники, що отримують гроші „в конвертах”, є заручниками самих себе, бо отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленостей з роботодавцем, виявляються повністю беззахисними перед роботодавцями. Усна домовленість не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне, і доти, поки вважає за потрібне, а через непоінформованість і низький рівень свідомості дорогою ціною платять за це самі наймані працівники. Адже зарплата „в конверті” без належного оформлення трудових відносин – це відсутність захисту працівників від незаконного звільнення, гарантій на безпечні й здорові умови праці, гарантованого права на відпочинок та трудового стажу, позбавлення оплати тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомоги по вагітності та пологах, виплати допомоги у зв'язку з втратою працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплати допомоги по безробіттю у випадку втрати роботи, одержання гідної пенсії в старості, по інвалідності та інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з чинним законодавством право громадян на соціальний захист у нашій державі гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок єдиного внеску громадянами, підприємствами, установами та організаціями.
Розмір соціальних виплат напряму залежить від суми сплачених внесків, а розмір пенсії за віком ще й від величини страхового стажу.
Для зарахування до страхового стажу в повному обсязі одного місяця розмір внесків має бути не меншим ніж внески, обчислені із мінімальної заробітної плати. Якщо ж сума сплачених страхових внесків менша за мінімальний страховий внесок, страховий стаж зараховується у пропорційно меншому розмірі.
До відома: мінімальний страховий внесок на 2012 рік розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України „Про Державний бюджет України на 2012 рік”, і становить:
· з 1 січня 2012 року – 372 грн. 33 коп.;
· з 1 квітня 2012 року – 379 грн. 62 коп.;
· з 1 липня 2012 року – 382 грн. 39 коп.;
· з 1 жовтня 2012 року – 387 грн. 95 коп.;
· з 1 грудня 2012 року – 393 грн. 50 коп.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
С.Конопацька
У травні між Київською міською державною адміністрацією, Федерацією роботодавців м. Києва та Київською міською радою профспілок було підписано тристоронню територіальну угоду на 2012–2013 роки. На документі поставили свої підписи голова КМДА Олександр Попов, голова Ради Федерації роботодавців м. Києва Руслан Демчак і голова Київміськпрофради Валентин Мельник.
Підписання угоди має на меті консолідувати зусилля органів влади, роботодавців і профспілок на виконання першочергових завдань у сфері соціально-економічних і соціально-трудових відносин, забезпечити конституційні права і гарантії для людей праці та членів їхніх родин.
Що гарантує киянам нова угода, які проблеми першочергово вирішуватимуть сторони соцдіалогу? Про це «ПВ» дізнавалися у голови Київміськпрофради Валентина Мельника.
Детальніше: ВАЛЕНТИН МЕЛЬНИК: «ЗАВДАННЯ У НАС ОДНЕ – ДОБРОБУТ КИЯН»
Киевская власть в лице главы КГГА Александра Попова, городские профсоюзы и ассоциация столичных работодателей задекларировали свои намерения о сотрудничестве, сообщает официальный сайт КГГА.
Детальніше: Попов привлек профсоюзы к работе над усилением соцзащиты киевлян
Сторінка 140 із 141